АКРЕЦІЯ,
*аккреция, **accretion; ***Akkretion - процес
збільшення розмірів неорганіч. тіла шляхом його нарощування по периферії
подрібненою або деформованою, розплавленою, розчиненою речовиною з навколишнього
простору. Термін широкого і багатозначного використання. Зокрема А.
континенту - розростання континенту шляхом прирощування і
речовинно-структурних перетворень кори океаніч. сегментів в кору континентальну.
Протилежний А. процес - деструкція (роздроблення континентів на
фрагменти) - рівномасштабний функціонально пов'язаний і одночасний процес.
Близькі явища спостерігаються в океаніч. сегментах кори. Крім того розрізняють
А. літоґенічну - мінеральне новоутворення в осадовій породі, яке зростає
від центра зародження до периферії в результаті послідовного додавання ззовні
або перерозподілу в навколишній породі конкрецієутворюючої
речовини. А. вулканічна - злипання лавових бомб при вулканіч. викидах або
нарощування лавових куль на поверхні лавового потоку (напр., аа-лави
Гавайських о-вів), при налипанні нових кількостей лави навколо
затверділого її уламка. А. водотоку або водоймища природного або штучного -
заповнення прир. або штучн. осадами, шламами, мулами, яке веде до його
виродження (деградації). Можливе більш широке використання терміна "А."
для характеристики деяких явищ у природних або технол. процесах, напр.,
А. при ґрануляції сипких матеріалів, А. при заповненні
мулонакопичувачів, шламовідстійників тощо.