на главную


АЛТАЙ - гірська система Азії, розташована на тер. Російської Федерації, Монголії та Китаю, простягається на 2000 км при макс. ширині - 500 км. Складається з складної системи сильно розчленованих хребтів, які створюють вододіл рік Об, Іртиш, Єнісей та рік безстічної області Центр. Азії Найбільш високі вершини підіймаються в зах. частині (Білуха, 4506 м).

Геологічна будова і корисні копалини. А. - одна з ланок Урало-Монгольського геосинклінального поясу. Являє собою складну складчасту систему, утворену докембрійськими і палеозойськими товщами, інтенсивно дислокованими в каледонську і герцинську ери тектогенезу. Складчасті структури мають, в основному, півд.-сх. - півн.-зах. орієнтування. В післяпалеозойський час складчасті і гірські споруди були зруйновані і перетворені в денудаційну рівнину (пенеплен). Виділяються декілька рудних поясів А.: ртутний (Катунський антиклінорій), молібдено-вольфрамовий і залізорудний (Холзунсько-Чуйський антиклінорій), поліметалічний, вольфрамо-олов'яно-мідний - Калбінської зони. Осн. багатство надр складають поліметаліч родов. А. Вони локалізуються в області поширення девонських вулканіч. товщ, тісно з ними генетично пов'язані, формуючи сімейство свинцево-цинково-мідно-баритових колчеданних родов. вулканогенного походження. Осн. родов. мідно-свинцево-цинкових руд: Корбаліхінське, Степове, Таловське, Миколаївське, Білоусівське, Березовське та ін.; род. свинцево-цинкових руд: Ріддер-Сокольне, Зирянівське та ін. А. багатий на мармур та виробне каміння (яшму, порфіри та ін.).