јЋё¬≤јЋ№Ќ≤ –ќ«—»ѕ», *аллювиальные россыпи, **alluvial placer, ***Alluvialseifen - скупченн¤ зерен к.к. в уламкових в≥дкладах русловоњ фац≥њ алюв≥ю. ¬иникаЇ внасл≥док руйнуванн¤ ≥ розмиву г≥рських пор≥д кор≥нних родовищ та пром≥жних колектор≥в. Ѕ≥льш≥сть ј.р. моном≥неральн≥ (напр., ј.р. золота, платини, олова, алмаз≥в), але часто зустр≥чаютьс¤ пол≥м≥неральн≥ (напр., золото-платинов≥, олово-вольфрамов≥, титано-циркон≥Їв≥, тантало-н≥об≥Їв≥). ѕоширен≥ в осн. в г≥рських р-нах ≥ формуютьс¤ у зв'¤зку з ероз≥йними циклами в фаз≥ поглибленн¤ (глибинна ероз≥¤) ≥ розширенн¤ (б≥чна ероз≥¤) долини. ‘≥з. властивост≥ корисних м≥нерал≥в (густина, тверд≥сть, розм≥р зерен) визначають осн. в≥дм≥нност≥ в будов≥ ј. р.  орисн≥ м≥нерали найб≥льшоњ густини (1,5-2,1 Х 10⁴ кг/м³) - осмистий ≥рид≥й, зал≥зиста платина, золото - концентруютьс¤ в прип≥дошвов≥й частин≥ алюв≥ю, ≥нод≥ проникаючи по тр≥щинах в пл≥т на глиб. до 1-1,5 м, ≥ утворюють розсипи товщиною в≥д дес¤тк≥в см до дек≥лькох м, що перекриваютьс¤ б≥льшими за товщиною непродуктивними в≥дкладами. ћ≥нерали сер. густини (6-8 Х 10³ кг/м³) - каситерит, вольфрам≥т, колумб≥т, тантал≥т утворюють розсипи товщиною дек. м, ¤к≥ належать до ниж. половини руслового алюв≥ю. ћ≥нерали малоњ густини (3,5-5Х10³ кг/м³) - ≥льмен≥т, циркон, монацит, алмаз та ≥н. коштовн≥ ≥ виробн≥ камен≥ - розпод≥л¤ютьс¤ по всьому русловому алюв≥ю, утворюючи розсипи потужн≥стю 10-12 м та б≥льше. ј.р. мають р≥зноман≥тний зернистий склад корисних м≥нерал≥в. ¬елик≥ зерна м≥нерал≥в будь-¤коњ густини, а також др≥бн≥ частки високоњ густини ос≥дають в основ≥ руслового алюв≥ю; др≥бн≥ зерна (≥нод≥ нав≥ть м≥нерал≥в високоњ густини) розпод≥л¤ютьс¤ у верх. шарах алюв≥ю, нарощуючи товщину ј.р., приурочених до плоту. •ранулометричний склад ј. р. коливаЇтьс¤ в≥д грубоуламкового до п≥щаного (др≥бн≥ валуни 5-10%, галька 30-80%, грав≥й 10- 40%, п≥сок 10-30%, мул 5 -10%, глина 1-5%). ” в≥дпов≥дност≥ з геоморфолог≥ч. умовами, що залежать в≥д неотектон≥чних рух≥в, вид≥л¤ють ј.р., що розм≥щуютьс¤ на р≥зноман≥тних висотних р≥вн¤х: в межах п≥дн¤тт¤ Ц водорозд≥льн≥, терасов≥, долинн≥, руслов≥, косов≥; у западинах - захоронен≥ терасов≥ ≥ долинн≥; в акумул¤тивн≥й товщ≥ на псевдоплотах - вис¤ч≥. ” межах п≥дн¤тт¤ переважають неглибоко залегл≥ розсипи (глиб. до 15 м), у западинах Ц глибоко залегл≥ (глиб. 20-300 м, част≥ше до 100 м); вис¤ч≥ розсипи зал¤гають неглибоко. ѕервинне зал¤ганн¤ може бути порушене подальшими еп≥генетичними геол. процесами: пл≥кативними ≥ дизТюнктивними тектон≥ч. деформац≥¤ми, р≥чковою ≥ морською ероз≥Їю, екзарац≥Їю льодовик≥в.

” долинах сучасних р≥чок знаход¤тьс¤ ј.р. в осн. четвертинноњ (антропогенноњ) доби, в долинах древн≥х р≥чок - неогенов≥, палеогенов≥ ≥ мезозойськ≥. ¬≥дом≥ ≥ б≥льш древн≥ розсипи - до протерозойськоњ доби включно. —еред р≥зних тип≥в розсипних родов. ј.р. в≥д≥грають пров≥дну роль при видобуванн≥ золота, платини, олова, вольфраму, п≥длеглу - при видобуванн≥ коштовних ≥ виробних камен≥в, незначну - при видобуванн≥ титану ≥ циркон≥ю, танталу ≥ н≥об≥ю. Ќайб≥льш в≥дом≥ золотоносн≥ розсипи  олими ≥ „укотки, јл¤ски,  ал≥форн≥њ, алмазн≥ ј.р. в ѕј–.