Ѕ≈–»Ћ≤™¬≤ –”ƒ», *бериллиевые руды; **beryllium ores; ***Beryllerze - природн≥ м≥неральн≥ утворенн¤, що м≥ст¤ть берил≥й. Bе м≥ститьс¤ в рудах гол. чином в форм≥ власних м≥нерал≥в, а також у вигл¤д≥ ≥зоморфноњ дом≥шки (до 1-2%) в породотв≥рних м≥нералах. √оловн≥ м≥нерали, що вход¤ть до складу Ѕ.р.: берил (14,1 % ¬еќ), фенак≥т (42-45%), бертран≥т (40-42%), гельбертрандит (32-35%), хризоберил (18-20%), гельв≥н-іентгельв≥н-данал≥т (10-12%), евклаз (16-17%) ≥ лейкофан (10-12%). ћ≥нерали, в склад≥ ¤ких Be може розс≥юватис¤ у вигл¤д≥ ≥зоморфноњ дом≥шки, - везув≥ан (до 1-4% ¬еќ) ≥ маргарит (до 3%). ¬одночас з Ѕ.р. вилучають W, ћо, Sn, “а, Li, Cs, Rb ≥ ≥н., а хвости збагаченн¤ Ѕ.р. Ї сировиною дл¤ керам≥ч. ≥ буд., пром-ст≥. –одов. Ѕ.р. в б≥льшост≥ випадк≥в мають ендогенне постмагматичне походженн¤ ≥ пов'¤зан≥ з област¤ми поширенн¤ масив≥в лейкократових іран≥т≥в ≥ сублужних іран≥тоњд≥в. ¬≥домо 7 гол. рудних формац≥й Ѕ. р.: 1 - берилоносн≥ іран≥тн≥ пегматити; 2 - фенак≥т-іентгельв≥нов≥ полевошпатов≥ метасоматити; 3 - гельв≥нов≥ ≥ хризоберилов≥ апоскарнов≥ ірейзени; 4 - слюд¤н≥ ірейзени ≥ кварцов≥ жили з берилом, р≥дко з бертрандитом; 5 - слюдо-флюоритов≥ ірейзени, зони прожилок ≥ м≥нерал≥зован≥ зони дробленн¤ з берилом, хризоберилом, фенак≥том серед карбонатних товщ, осадово-метаморф≥ч. ≥ магматичних г≥рських пор≥д п≥двищеноњ основност≥; 6 - флюоритов≥ метасоматити ≥ полевошпат-кальцитов≥ прожилки з фенак≥том, бертрандитом, евд≥д≥м≥том та ≥н. берил≥Ївими м≥нералами серед карбонатних пор≥д в приконтактових зонах др≥бних склеп≥нь іранос≥Їн≥т≥в; 7 - флюоритизован≥ р≥ол≥тов≥ туфи з гельбертрандитом. –удн≥ т≥ла р≥зноман≥тн≥ за морфолог≥Їю: пошаров≥ пласти, рудн≥ штоки, стовпи, трубопод≥бн≥ поклади, крут≥ ≥ полог≥ жили. –од. Ѕ.р. зосереджен≥ в —Ўј, Ѕразил≥њ, јргентин≥, ћексиц≥, ѕј–, Ќам≥б≥њ, ћозамб≥ку, «≥мбабве, ”ганд≥, ћадагаскар≥, ≤нд≥њ, ѕортугал≥њ. √еогр. розпод≥л св≥тових запас≥в нер≥вном≥рний: 61 % належить јмериц≥ (з них 42% Ѕразил≥њ, по 8% —Ўј ≥ јргентин≥), бл. 20% - јз≥њ, 16% - јфриц≥, 3% - јвстрал≥њ. «ах. ™вропа майже позбавлена Ѕ.р. Ќайб≥льш перспективне джерело Be - комплексн≥ руди пневматол≥то-г≥дротермальних род., в ¤ких берил≥Їв≥ м≥нерали представлен≥ бертрандитом ≥ фенак≥том в поЇднанн≥ з флюоритом. Ќайб≥льш поширена схема збагаченн¤ Ѕ.р. включаЇ флотац≥ю слюди ≥ польового шпату з подальшою флотац≥Їю фенак≥ту ≥ бертрандиту, вм≥ст ¬еќ в концентрат≥ 3-11%, вилученн¤ 75-90%.