БАЗАЛЬТ, *базальт, **basalt, basaltic rocks,
***Basalt - виливна кайнотипна основна гірська порода.
Текстура масивна чи пориста. Забарвлення Б. від темного до
чорного. Ефузивний аналог габро. Складається г.ч. з основного
плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну,
вулканічного скла і акцесорних мінералів -
магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури
Б. - інтерсертальна, афірова, рідше - гіалопілітова. В залежності від
крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий – долерит,
дрібнозернистий - анамезит, тонкозернистий – власне Б. Палеотипні
аналоги Б. - діабази. Густина Б. - 2,52-2,97. Середній хім.
склад Б. по Р. Делі (%): SiO2 - 49,06; ТіО2 -
1,36; Аl2О3 - 15,70; Fе2О3 -
5,38; FeO - 6,37; MgO - 6,17; CaO - 8,95; Na2О - 3,11;
K2О - 1,52; MnO - 0,31; P2O5 - 0,45;
Н2О - 1,62. Вміст SiO2 в Б. коливається від
44 до 53,5%. За хім. і мінеральним складом виділяють такі Б.:
олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45%) і
безолівінові (SiO2 біля 50%) толеїтові Б. Фізико-механічні
властивості Б. дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю.
Толеїтові Б. займають обширні площі на платформах (траппові
формації Сибіру, Півд. Америки, Індії). З породами траппової
формації пов'язані родов. руд заліза, нікелю,
платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам’яних
базальтових порфіритах р-ну Beрхнього озера в США відомі род. самородної
міді. Род. Б. зосереджені у Вірменії, Схід. Сибіру, на Дал. Сході.
Базальтові покривала у східн. р-нах США утворюють великі род. в шт.
Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт
поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний
матеріал, сировина для кам’яного литва.