Ѕ≤—ћ”“ќ¬≤ –”ƒ», *висмутовые руды, **bismuth ores; ***Wismuterze - природн≥ м≥неральн≥ утворенн¤, що м≥ст¤ть б≥смут в к≥лькост¤х, при ¤ких економ≥чно доц≥льне його вилученн¤.  р≥м власне Ѕ.р., вид≥л¤ють б≥смутовм≥сн≥ руди - руди кольорових ≥ благородних метал≥в, в ¤ких б≥смут Ї попутним або одним з складових компонент≥в. Ѕ≥смут знаходитьс¤ в рудах г.ч. у форм≥ власних м≥нерал≥в, меншою м≥рою - у вигл¤д≥ дом≥шки у іален≥т≥ ≥ сурмТ¤них сульфосол¤х. ” природ≥ в≥домо понад 60 рудних б≥смутових м≥нерал≥в, з них основн≥: б≥смут самородний (м≥стить 95,9-99,9% Bi), б≥смутин (81,3% Bi), козал≥т (42% Bi), айк≥н≥т (36,3% Bi), тетрадим≥т (59,27% Bi), телуроб≥смутит (52% Bi), б≥см≥т (89,7% Bi), б≥смутит (76,5-91,4% Bi). –одовища Ѕ.р. розр≥зн¤ють ендогенн≥ та екзогенн≥. √ол. ендогенн≥ родов. Ѕ.р. - постмагматичн≥, генетично пов'¤зан≥ з іран≥тоњдними комплексами. ќсн. значенн¤ мають б≥смутовм≥сн≥ руди (0,001-0,1% Bi) вольфрамових, олов'¤них, м≥дних, золоторудних ≥ свинцево-цинкових родов., г.ч. ірейзеновоњ, скарновоњ, високотемпературноњ г≥дротермальноњ групи ( азахстан, «абайкалл¤,  итай); скарново-шеЇл≥тов≥ (–ос≥¤ ≥ ѕ≥вд.  оре¤); м≥дноскарнов≥ - —Ўј; скарново-пол≥метал≥чн≥ ( рањни —ер. јз≥њ, –ос≥¤, ћексика); оловосульф≥дн≥ (Ѕол≥в≥¤); м≥дно-золоторудн≥ (јвстрал≥¤); м≥дн≥ ≥ свинцев≥ (япон≥¤); пол≥метал≥чн≥ (ѕеру).