Ѕ≤“”ћ», *битумы, **bitumens, ***Bitumen - 1) ћ≥неральн≥ комплекси (горюч≥ орган≥чн≥ речовини), що складаютьс¤ з вуглеводн≥в, утворилис¤ з б≥лкових ≥ жирових речовин нижчих орган≥зм≥в. ≤снують у газов≥й фаз≥ (земний газ), р≥дк≥й (нафта), тверд≥й (озокерит, земна смола, асфальт). 2) Ѕ. природн≥ (Ѕ.п.) - орган≥чн≥ речовини (дистил¤ц≥йн≥ рештки нафти, вуг≥лл¤), що розчин¤ютьс¤ в орган≥чних розчинниках (с≥рковуглець, бензол, спирт та ≥н.). ÷е к.к. орган≥чного походженн¤ з первинною вуглеводневою основою. «ал¤гають в надрах у твердому, вТ¤зкому та вТ¤зко-пластичному стан≥. « генетичноњ точки зору до Ѕ.п. належать нафта, природн≥ горюч≥ гази, газовий конденсат, а також природн≥ пох≥дн≥ нафти (мальти, асфальти, асфальтити, керити, гум≥нокерити, озокерити, антраксол≥ти) та њх аналоги - нафтоњди. Ѕ.п. складаютьс¤ з високомолекул¤рних вуглеводн≥в та гетероатомних (кисневих, с≥рчистих, азотистих, металвм≥сних) сполук. ‘≥з.-х≥м. властивост≥ Ѕ.п.: консистенц≥¤ - в≥д вТ¤зкор≥дких (мальти) до пухких (гум≥нокерити); густина в≥дпов≥дно 965; 1500 кг/м³; т-ра розм'¤кшенн¤ в≥д 35^о— (мальти) до неплавких (керити, антраксол≥ти, гум≥нокерити); розчинн≥сть в хлороформ≥ в≥д 100% (мальти, асфальти) до нерозчинних (антраксол≥ти).  ласиф≥кац≥йн≥ меж≥ дл¤ розчинних Ѕ.п. визначають за вм≥стом масел: мальти 65-40%, асфальти 40-25%, асфальтити 25-5%; дл¤ нерозчинних б≥тум≥в - за параметрами елементного складу ≥ оптич. даними. ≈лементний склад (—, Ќ, ќ, S, N) визначаЇтьс¤ нап≥вм≥кро- ≥ макрометодом, спаленн¤м; метали в б≥тумах встановлюютьс¤ методами колориметр≥њ, спектроскоп≥њ, нейтронноактивац≥йним та ≥н., груповий склад - методами висх≥дноњ хроматограф≥њ. ќсновн≥ запаси асфальтових (перев. мальт) приурочен≥ до монокл≥налей. –од. розташовуютьс¤ на зовн. бортах мезозой-кайнозойських крайових прогин≥в, що примикають до щит≥в ≥ склеп≥нь древн≥х платформ ≥ ¤к≥ знаход¤тьс¤ в зон≥ д≥њ активноњ ≥нф≥льтрац≥њ. Ќайб≥льш≥ з них (запаси в млрд. т) локал≥зован≥ на схилах  анадського, √в≥анського та ≥н. щит≥в, ќленьокського склеп≥нн¤. –одов. под≥бного типу утворилис¤ в епохи ≥нтенсивного п≥дн¤тт¤ крайових антекл≥з, коли створювалис¤ умови дл¤ висх≥дноњ латеральноњ м≥грац≥њ нафти з сум≥жних прогин≥в ≥ окисненн¤ њњ сульфатами ≥ киснем ≥нф≥льтрац≥йних вод. ∆ильн≥ ≥ штокверков≥ б≥тумн≥ скупченн¤ формуютьс¤ на шл¤хах вертикальноњ м≥грац≥њ вуглеводн≥в по тектон≥ч. тр≥щинах ≥ приурочен≥ до локальних розрив≥в на нафтогазоносних структурах (—адк≥нське, ≤ван≥вське, Ѕориславське та ≥н. род.), зонах рег≥ональних розрив≥в в передових частинах складчастих систем ≥ на бортах м≥жг≥рських западин ≥ крайових прогин≥в. ¬идобуток Ѕ.п. ведетьс¤ кар'Їрним, шахтним або свердловинним способами. Ѕ.п. - комплексна сировина, в осн. х≥м. ≥ енергетична. « асфальтових б≥тум≥в отримують легк≥ синтетич. нафти ≥ нафтовий кокс, компоненти моторного палива та ≥н. Ѕ.п. ≥ важк≥ високосмолист≥ нафти - джерела с≥рки, ц≥нних метал≥в (V, Ni, Sb, Ge, U та ≥н.). 3) Ўтучн≥ Ѕ. (продукти переробки нафти й кам'¤ного вуг≥лл¤) - тверд≥ пластичн≥ або в'¤зк≥ сум≥ш≥ вуглеводн≥в ≥ њхн≥х пох≥дних. ќдержують г.ч. з залишк≥в переробки нафти, крек≥нгу, очистки мастил (нафтов≥ Ѕ.), камТ¤новуг≥льноњ смоли (камТ¤новуг≥льн≥ Ѕ.), а також шл¤хом екстракц≥њ з торфу та бурого вуг≥лл¤. ¬ ”крањн≥ екстракц≥ю Ѕ. з торфу та бурого вуг≥лл¤ провод¤ть бензолом. «овн≥шн≥й вигл¤д та ф≥зичн≥ ¤кост≥ Ѕ., ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ з торф≥в та бурого вуг≥лл¤ р≥зн≥. ¬они можуть мати жовте, св≥тло-коричневе, буре або чорне забарвленн¤. ќдн≥ з них - тверд≥ ≥ крихк≥, друг≥ - аморфн≥ порошки, а трет≥ - мастилопод≥бн≥ та смолопод≥бн≥ продукти р≥зноњ вТ¤зкост≥. ѕри анал≥зах Ѕ. торф≥в та бурого вуг≥лл¤ г.ч. визначають дв≥ групи складових речовин - воски та смоли. Ќайб≥льш ц≥нними Ѕ. Ї т≥, ¤к≥ мають у своЇму склад≥ б≥льше вoск≥в. Ќафтов≥ Ѕ. застосовують здеб≥льшого у шл¤ховому буд≥вництв≥ (асфальт, дорожний б≥тум), покр≥вельних, г≥дро≥зол¤ц≥йних матер≥ал≥в. Ќайб≥льш безпечними у канцерогенному в≥дношенн≥ дл¤ людини Ї пр¤мог≥нн≥ нафтов≥ б≥туми ЅЌ-3 та ЅЌ-4, ¤к≥ рекомендовано використовувати при брикетуванн≥ вуг≥лл¤.  амТ¤новуг≥льн≥ Ѕ., ¤к≥ мають п≥двищену канцерогенн≥сть використовують у шл¤ховому буд≥вництв≥ т≥льки п≥сл¤ додатковоњ обробки. ƒив. також б≥туми вуг≥льн≥, б≥туми торфов≥.