Ѕќ —»“», *боксит, **bauxite, ***Bauxite - осадова г≥рська порода, що складаЇтьс¤ в основному з оксид≥в ≥ г≥дрооксид≥в алюм≥н≥ю, а також оксиду зал≥за та р≥зних дом≥шок (глинистих частинок). √оловн≥ рудотв≥рн≥ м≥нерали Ѕ.: д≥аспори, бем≥т, г≥бсит, гетит, г≥дрогетит, г≥дрогематит, каол≥н≥т, шамозит, хлорити, рутил, анатаз, ≥льмен≥т, алюмогетит, алюмогематит, сидерит, кальцит, слюди. «а зовн. вигл¤дом Ѕ. дуже р≥зноман≥тн≥.  ол≥р њх звичайно червоний, бурувато-коричневий, р≥дше с≥рий, б≥лий, жовтий, чорний. «а аіреіатним станом вид≥л¤ють Ѕ. щ≥льн≥ (кам'¤нист≥), порист≥, землист≥, пухк≥, глинопод≥бн≥; за структурними ознаками Ц уламков≥ ≥ конкрец≥йн≥; за текстурою - коломорфн≥ (однор≥дн≥, шаруват≥ ≥ т. д.). ” зв'¤зку з р≥зною порист≥стю густина Ѕ. зм≥нюЇтьс¤ в≥д 1800 до 3200 кг/м³. Ѕ. утворилис¤ або в результат≥ глибокого х≥м. перетворенн¤ (латеритизац≥њ) алюмосил≥катних пор≥д в умовах вологого троп≥ч. кл≥мату (латеритн≥ Ѕ.) або внасл≥док перенесенн¤ продукт≥в латеритного вив≥трюванн¤ ≥ њх перев≥дкладенн¤ (осадов≥ Ѕ.). як≥сть латеритних Ѕ. ¤к правило високе, тод≥ ¤к осадов≥ Ѕ. мають р≥зну ¤к≥сть. Ѕ. - гол. руда дл¤ вилученн¤ глинозему (јl₂O₃) ≥ алюм≥н≥ю; використовуютьс¤ також в абразивн≥й пром-ст≥ (електрокорунд), в чорн≥й металург≥њ (флюс при виплавц≥ мартен≥вськоњ стал≥), дл¤ одержанн¤ вогнетрив≥в, спец≥альних цемент≥в та ≥н. Ѕ. - комплексна сировина; вони м≥ст¤ть Ga, а також Fe, Ti, Cr, Zr, Nb, р≥дк≥сноземельн≥ елементи, основна руда алюм≥н≥ю. Ѕ. добувають в≥дкритим, р≥дше п≥дземним способами. ¬еликими запасами Ѕ. волод≥Ї  итай, ”горщина, ёгослав≥¤, јвстрал≥¤, √в≥не¤, ямайка, √айана, —ур≥нам, –ос≥¤, √ана, √ањт≥ ≥ ƒом≥н≥канська –еспубл≥ка, Ѕразил≥¤, √рец≥¤, ≤нд≥¤, “уреччина, —Ўј, ‘ранц≥¤. ¬ ”крањн≥ Ї на «акарпатт≥, в ѕриазовТњ та на ”крањнському щит≥. ”творюЇтьс¤ звичайно в умовах троп≥чного кл≥мату при вив≥трюванн≥ пор≥д, що м≥ст¤ть алюм≥н≥й. ¬≥д назви м≥сцевост≥ леТЅо на п≥вдн≥ ‘ранц≥њ.