БУРІННЯ ОБЕРТАЛЬНЕ, *бурение вращательное, **rotary drilling,
***Drehbohren, Rotarybohren - спосіб буріння свердловин шляхом
руйнування г.п. за рахунок обертання притиснутого до вибою
породоруйнуючого інструменту (долота, бурової
коронки). Осн. різновиди Б.о. - роторне (обертання передається
інструменту через бурильну колону ротором, встановленим у
буровій вежі), турбінне (обертання інструмента двигуном-турбобуром
безпосередньо у вибої), роторно-турбінне (обертання інструмента
турбобуром, встановленим у вибійному аґреґаті, що
обертається через колону ротором), реактивно-турбінне (обертання
інструмента турбобуром, аґреґат обертається від реактивних
моментів), електробуріння (обертання інструмента електромотором
безпосередньо у вибої), буріння об'ємним двигуном (обертання
інструмента ґвинтовим гідравліч. двигуном у вибої). Б.о. неглибоких
(г.ч. вибухових) свердловин здійснюється шляхом передачі обертового
моменту через штангу від бурового станка до породоруйнуючого
інструмента шарошкового або лопатевого типу. Обертання бурового
інструмента в комбінації з ударом застосовують, напр., при
обертально-ударному та ударно-обертальному бурінні. У залежності
від глибини буріння потужність бурових установок, що
використовуються для Б.о. складає від дек. десятків кВт до дек. тис. кВт.
Б.о. - осн. спосіб спорудження свердловин.