ВИБУХОВЕ БУРІННЯ, *взрывное бурение, **blast drilling; ***Schießbohren, Sprengbohren - спосіб спорудження свердловин шляхом руйнування породи на вибої послідовними вибухами зарядів ВР та видаленням продуктів руйнування після кожного вибуху. Вперше запропоноване в 1942р. Розрізняють патронне (або ампульне) та струминне В.б. При патронному В.б. заряди ВР подаються до вибою по трубах потоком води або стисненого повітря з певною частотою та швидкістю. При ударі об груди вибою вони вибухають і руйнують породу, яка виноситься зі свердловини потоком промивного аґенту. При струминному В.б. по трубах вибійного вибухо-буру подають дві струмини компонентів ВР, котрі при подачі у вибій змішуються і утворюють плаский рідинний заряд. Для його ініціювання з певною частотою (100-1500 хв^-1) подається імпульс. Відбита порода виноситься газоподібними продуктами вибуху та стисненим повітрям.