ВОЛОГІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *влажность горных пород, **humidity of
rocks, moisture content of rocks; ***Bergfeuchte, Wassergehalt der
Gesteine - міра насиченості водою пор, тріщин та інш.
пустот г. п. у природних умовах. Розрізняють вагову В.г.п. -
відношення маси води, що міститься в зразку, до його маси після
висушування; об'ємну В.г.п. - відношення об'єму води в зразку до
об'єму зразка; приведену В. - відношення об'єму води в зразку
породи до об'єму її скелета; відносну В.г.п. - відношення об'єму
води в зразку до об'єму пор в ньому. В. в лабораторних
умовах визначається ваговим методом (висушування породи при 105-110
оС і подальше її зважування), в масиві г.п. - методами, що
базуються на кореляції різних фіз. властивостей породи
(теплопровідності, електропровідності та ін.) з В.г.п.
Найбільшу здатність насичуватися вологою мають торф,
буре вугілля, туф, глина, лес. У залежності від мінерального і
ґранулометричного складу порід, форми частинок та ін.
співвідношення кількості різних видів води в породах може бути
різним. Напр., піски містять в осн. гравітац. воду;
глини, лес і суглинки - молекулярну і капілярну. У
кварцових пісках вміст молекулярної води бл. 0,2%, в лесі
5%, в глинах 10-30%. В.г.п. - одна з найважливіших характеристик
порід і к.к. Зволоження г.п. змінює практично всі їх фіз.
властивості. Вологість к.к. регламентується держ. стандартами.