ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ, *газораспределительные сети; **gas distributing networks; ***Gasverteilungsnetze – система трубопроводів для транспортування і розподілу газу по об’єктах. Газ в Г.м. високого тиску надходить з магістрального газопроводу через газорозподільну станцію, в Г.м. середнього і низького тиску – через газорозподільні пункти. За призначенням розрізняють газопроводи Г.м.: магістральні міські і міжселищні – проходять до головних газорозподільних пунктів; розподільні (вуличні, внутрішньоквартальні, міжцехові та ін.) – від газорозподільних пунктів до вводів; вводи – від розподільного газопроводу до вимикаючого пристрою на вході до будівлі; ввідні газопроводи – від вимикаючого пристрою; внутрішні газопроводи – від ввідного газопроводу до місця включення газового приладу. Газопроводи Г.м. бувають низького (до 0,005 МПа), середнього (від 0,005 до 0,3 МПа), високого (від 0,3 до 0,6 і від 0,6 до 1,2 МПа) тисків. Характер джерел живлення і конфігурація Г.м. визначаються об’ємами газопостачання, структурою, щільністю забудови та ін. Траси Г.м. проектують із врахуванням забезпечення мінімальної довжини трубопроводів. Г.м. виконують тупиковими і кільцевими з дублюванням окремих елементів (для підвищення надійності газопостачання). Кільцевим газопроводам надають видовженої форми, витягненої в напрямку основного руху газу, що подається. Гідравлічні режими роботи Г.м. приймаються з умов забезпечення стійкої роботи газорегуляторних пунктів і устаткування, а також пальників комунальних і промислових споживачів при максимально допустимих перепадах тиску газу.