√ј«» ѕ–»–ќƒЌ≤ √ќ–ё„≤, *газы природные горючие, **combustible natural gases; ***natürliche Brenngase - сум≥ш≥ газ≥в земноњ кори - вуглеводн≥ метанового р¤ду ≥ невуглеводневих компонент≥в - здатних гор≥ти. «устр≥чаютьс¤ в осадовому чохл≥ земноњ кори у вигл¤д≥ в≥льних скупчень, а також у розчиненому (в нафт≥ ≥ пластових водах), розс≥¤ному (сорбован≥ породами) ≥ твердому (в газог≥дратних покладах) станах. ѕредставлен≥ метаном (вм≥ст до 85-90%), етаном, пропаном, бутанами ≥ пентаном (сумарний вм≥ст 0,1-20%), а також парами легких р≥дких вуглеводн≥в. ¬углеводн≥, важч≥ в≥д пентану, на¤вн≥ в основному в газах нафтових ≥ газоконденсатних родовищ. “еплотворна здатн≥сть 32,7 ћƒж/м3. Ќевуглеводнев≥ компоненти представлен≥ г.ч. азотом, вуглекислим газом, вод¤ними парами, сполуками с≥рки (с≥рководень, меркаптани, с≥рчистий оксид вуглецю тощо), гел≥Їм, аргоном, зустр≥чаютьс¤ водень, ртуть, пари летких жирних к-т. ¬м≥ст вуглекислого газу зм≥нюЇтьс¤ в≥д часток в≥дсотка до 10Ц15%, часом б≥льше, напр., в јстраханському родовищ≥ концентрац≥¤ —ќ₂ 22%.  онцентрац≥¤ азоту в √.п.г. звичайно не перевищуЇ 10% (часто 2Ц3%), в газах окремих нафтогазоносних басейн≥в його вм≥ст може с¤гати 30Ц50% (напр., у ¬олго-”ральському) ≥ б≥льше; в≥дом≥ родовища з переважним вм≥стом азоту („у-—арисуйська газоносна область: јмангельдинське родовище Ц 80% N₂ ≥ 16% —H₄; ”чаральське родовище 99% N₂).  ≥льк≥сть с≥рководню звичайно не перевищуЇ 2Ц3%, ¤к вин¤ток в≥дом≥ газов≥ поклади ≥з вм≥стом с≥рководню 15Ц20% ≥ б≥льше (јстраханське родовище Ц 22,5%).  онцентрац≥њ гел≥ю переважно складають сот≥ ≥ тис¤чн≥ частки в≥дсотка; в —Ўј ≥  анад≥ Ї родовища ≥з вм≥стом гел≥ю 5Ц8% (–атлснейк Ц 7,6%; ћодл-ƒом Ц 7,2%). ‘акторами, ¤к≥ визначають волог≥сть газу, Ї тиск, температура, склад, а також к≥льк≥сть солей, розчинених у вод≥, ¤ка контактуЇ з даним газом. „им б≥льше в √.п.г. важких вуглеводн≥в ≥ азоту, тим нижча його волог≥сть. Ќа¤вн≥сть с≥рководню ≥ вуглекислого газу зб≥льшуЇ його волог≥сть. ѕри промислов≥й обробц≥, транспортуванн≥ ≥ переробц≥ √.п.г. на¤вн≥сть пари води в них зумовлюЇ утворенн¤ конденсату вод¤ноњ пари ≥ льод¤них пробок, що ускладнюЇ експлуатац≥ю газопровод≥в ≥ апарат≥в. Ќа¤вн≥сть вологи в газах при п≥двищеному тиску ≥ знижен≥й температур≥ зумовлюЇ утворенн¤ ≥ в≥дкладанн¤ в газопроводах ≥ технолог≥чних апаратах г≥драт≥в вуглеводневих газ≥в. ƒл¤ видаленн¤ вологи з газ≥в використовують р≥зн≥ ф≥зичн≥ ≥ ф≥зико-х≥м≥чн≥ методи осушуванн¤ газ≥в.

ўодо походженн¤ √.п.г., б≥льш≥сть досл≥дник≥в дотримуЇтьс¤ орган≥чноњ теор≥њ походженн¤ вуглеводн≥в. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю газопод≥бн≥ вуглеводн≥ іенеруютьс¤, г.ч. в процес≥ перетворенн¤ гумусовоњ ≥ сапропелевоњ орган≥ч. речовини. «г≥дно неорган≥ч. або аб≥огенноњ теор≥њ, нафта ≥ газ утворюютьс¤ внасл≥док синтезу з вуглецю ≥ водню в умовах високих т-р ≥ тиску глибинних зон земноњ кори. ‘ормуванн¤ газових поклад≥в в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док м≥грац≥њ газу з материнських товщ ≥ акумул¤ц≥њ њх в природних резервуарах.

ѕереважна частина розв≥даних запас≥в природного газу (понад 90%) укладена в чисто газових або газоконденсатних родовищах. –озв≥дан≥ запаси газу в св≥т≥ - понад 80 трлн. м³. « надр видобуто бл. 50 трлн. м³. ўор≥чно видобуваЇтьс¤ бл. 2 трлн. м³ газу. «а оц≥нками —в≥тового енергетичного конгресу (1998) розв≥дан≥ запаси газу складають в млрд. т. у.п.: св≥тов≥ 172,8; ™вропа Ц 6,5; ”крањна - 1,1. «а прогнозами "–имського клубу" вичерпанн¤ планетарних запас≥в √.п.г. з урахуванн¤м нових розв≥даних ресурс≥в сл≥д оч≥кувати бл.2050 р. ”сього в св≥т≥ в≥домо б≥льше 10 тис. газових родов., однак осн. запаси газу зосереджен≥ в невеликому числ≥ ун≥кальних (б≥льше за 1 трлн. м³) ≥ найб≥льших (0,1-1,0 трлн. м³) газових ≥ газоконденсатних родовищ. јнал≥з розпод≥лу початкових запас≥в газу по 180 найб≥льш великих родов. св≥ту показуЇ, що в кайнозойських в≥дкладах зосереджено 11 %, в мезозойських - 65,5% ≥ палеозойських 23,5%. Ќа глиб. до 1000 м м≥ститьс¤ 13,6% запас≥в газу, в ≥нтервал≥ 1000-3000 м - 73,4%, 3000-5000 м - 12,9% ≥ нижче за 5000 м - 1,1%. « п≥щаними колекторами пов'¤зано 76,3% запас≥в, з карбонатними - 23,7%. √линистими покришками контролюЇтьс¤ 65,7% запас≥в газу, соленосними - 34,3%. ѕереважна б≥льш≥сть запас≥в газу (91%) зосереджена в пастках структурного типу. √.п.г. - високоефективний енергонос≥й ≥ ц≥нна х≥м. сировина. ¬они дозвол¤ють зд≥йснювати принципово нов≥ технол. процеси - швидк≥сне конвекц≥йне ≥ рад≥ац≥йне нагр≥ванн¤, безпосереднЇ спаленн¤ в р≥динах ≥ розплавах, безокиснювальне нагр≥ванн¤ метал≥в ≥ т.≥. « √.п.г. виробл¤ють метанол, формальдег≥д, оцтову к-ту, ацетон ≥ т.д. √.п.г. широко застосовують дл¤ отриманн¤ ам≥аку, спирт≥в, олеф≥нових вуглеводн≥в, передус≥м етилену ≥ проп≥лену, ¤к≥ в свою чергу Ї сировиною дл¤ пластич. мас, синтетич. каучук≥в, шт. волокна ≥ т.≥. —≥рчист≥ природн≥ гази використовують дл¤ отриманн¤ елементарноњ с≥рки. Ќа територ≥њ ”крањни в≥дкрито понад 120 родовищ √.п.г. Ч у ѕридн≥провсько-ƒонецьк≥й ≥ ѕередкарпатськ≥й нафтогазоносних област¤х та ѕричорноморТњ ≥ акватор≥њ јзовського мор¤.

” багатьох технолог≥чних процесах дуже ефективна зам≥на електроенерг≥њ ≥ пари продуктами згор¤нн¤ √.п.г. “ак, при зам≥н≥ електроенерг≥њ коеф≥ц≥Їнт використанн¤ первинного палива зростаЇ з 0,35 до 0,6Ц0,7. «астосуванн¤ √.п.г. скорочуЇ питому витрату палива в доменному виробництв≥ на 10% (з п≥двищенн¤м продуктивност≥ на 2Ц4%), в мартен≥вському виробництв≥ на 5Ц7% (з п≥двищенн¤м продуктивност≥ на 7Ц10%), в процесах нагр≥ванн¤ металу на 2Ц5%, при виробництв≥ метанолу на 8Ц10%. √.п.г. дають змогу зд≥йснити принципово нов≥ технолог≥чн≥ процеси Ц швидк≥сне конвективне ≥ рад≥ац≥йне нагр≥ванн¤, спалюванн¤ безпосередньо в р≥динах ≥ розплавах, безокислювальне нагр≥ванн¤ метал≥в ≥ т.д. √.п.г. Ц ц≥нна х≥м≥чна сировина дл¤ виробництва метанолу, формальдег≥ду, оцтовоњ кислоти, ацетону та ≥нших орган≥чних сполук.  онверс≥Їю киснем або вод¤ною парою з метану (основного компонента √.п.г) отримують синтез-газ (—ќ+Ќ₂), широко застосовуваний дл¤ отриманн¤ ам≥аку, спирт≥в та ≥нших орган≥чних продукт≥в; п≥рол≥зом ≥ дег≥дроген≥зац≥Їю метану Ц ацетилен, сажу ≥ водень. √.п.г. застосовують також дл¤ отриманн¤ олеф≥нових вуглеводн≥в, перш за все етилену ≥ пропилену, ¤к≥ в свою чергу Ї сировиною дл¤ подальшого орган≥чного синтезу. « них виробл¤ють пластичн≥ маси, синтетичн≥ каучуки, штучн≥ волокна та ≥н. —≥рководневм≥сн≥ гази використовують дл¤ отриманн¤ елементарноњ с≥рки.