на главную


ГАЗИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ ПРОМИСЛОВА, *газификация угля промышленная, **coal gasification, gasification of coal; ***Kohlenvergasung – високотемпературний процес взаємодії вуглецю вугільного палива з окисниками, який здійснюється з метою одержання суміші горючих газів2, СО, СН4). Як окисники (газифікуючі аґенти) застосовують кисень, водяну пару та ін. Методи Г.в.п. класифікують за: 1. видом дуття: повітряна, повітряно-киснева, паро-повітряна, паро-киснева; 2. за тиском: при атмосферному тиску (0,1-0,3 МПа), середньому (до 2-3 МПа), високому (понад 3 МПа); 3. за розміром вихідного палива: газифікація грудкового, дрібнодисперсного та пилоподібного вугілля; 4. за конструктивними особливостями реакційної зони: у щільному шарі палива, в псевдозрідженому шарі, в пиловугільному факелі; 5. за способами виділення смоли; 6. за способами підводу тепла: автотермічна (за рахунок внутр. джерел), алотермічна; 7. За теплотою згоряння одержуваного газу (в МДж/м3): низької (до 6-7); середньої (12-18) та високої (30-35) теплоти згоряння; 8. За призначенням газів: для енергетичних і технологічних цілей (синтезу, виробництва водню, технічного вуглецю). 9. За температурою газифікації: низькотемпературна (до 800оС), середньотемпературна (800-1300оС), високотемпературна (1300оС). Г.в.п. була широко розвинена в першій половині ХХ ст. і до 1960 р. Напр., в 1958 р. в СРСР працювало понад 350 газоґенераторних станцій, на яких в 2500 ґенераторах вироблялося 35 млрд.м3 газу на рік. У зв’язку з бурхливим розвитком газодобувної галузі Г.в.п. різко скоротилася. Перспективними галузями застосування Г.в.п. є переробка високосірчистого і високозольного вугілля, переробка вугілля у районах віддалених від газопроводів,а також виробництво синтез-зазу, газів-відновників та водню для потреб хімічної промисловості.