‘≤«» ј «≈ћЋ≤ (√. у вузькому значенн≥ слова) ¤вл¤Ї комплекс наук, що вивчають будову та еволюц≥ю т. зв. твердоњ «емл≥, њњ склад, властивост≥, процеси в надрах ≥ ≥нш. ” залежност≥ в≥д предмета досл≥дженн¤ у ф≥зиц≥ «емл≥ вид≥л¤ють самост. велик≥ розд≥ли: сейсмолог≥ю, грав≥метр≥ю, геомагнетизм, геотерм≥ю, геоелектрику, геодинам≥ку, досл≥дженн¤ м≥нерал≥в ≥ г.п. при високому тиску ≥ т-рах, а також ≥нш. геоф≥з. науки, що виникли ≥ розвиваютьс¤ на стику з геолог≥Їю (тектоно-ф≥зика тощо), математикою, х≥м≥Їю ≥ т.д. — е й с м о л о г ≥ ¤ - найб≥льш великий розд≥л ф≥зики «емл≥. —учасна сейсмолог≥¤ займаЇтьс¤ вим≥рюванн¤ми та анал≥зом вс≥х вид≥в рух≥в у земн≥й кор≥ - в≥д природних джерел (землетрус≥в) та в≥д штучних джерел - вибух≥в ≥ р≥зного типу в≥братор≥в. ƒосл≥дженн¤ характеру поширенн¤ сейсм≥ч. хвиль, а також вим≥рюванн¤ пер≥од≥в власних коливань «емл≥ дозволили вир≥шити осн. завданн¤ сейсмолог≥њ - побудувати глобальну сейсм≥чну модель «емл≥. ¬она розпод≥л¤Ї надра на специф≥чн≥ зони за густиною речовини, тиском, модул¤ми пружност≥ та ≥н. ¬ивченн¤ землетрус≥в включаЇ ви¤вленн¤ њх геогр. поширеност≥ ≥ зв'¤зки з рег≥ональними особливост¤ми, розпод≥л њх за енерг≥¤ми, розробку теор≥њ п≥дготовки ≥ механ≥зму землетрусу, критер≥њв прогнозу - анал≥з њх передв≥сник≥в. √ р а в ≥ м е т р ≥ ¤ вивчаЇ грав≥тац≥йне поле «емл≥, його просторову зм≥ну. √рав≥тац. поле в≥дображаЇ характер розпод≥лу маси в надрах планети ≥ т≥сно пов'¤зане з њњ формою. ¬≥дсутн≥сть зв'¤зку грав≥тац. аномал≥й з гол. топограф≥ч. особливост¤ми «емл≥ - океанами ≥ континентами - дозволило зробити висновок, що континентальн≥ област≥ ≥зостатично скомпенсован≥. Ќевелик≥ локальн≥ або рег≥ональн≥ в≥дхиленн¤ грав≥тац≥йного пол¤ «емл≥ зумовлен≥ локальними порушенн¤ми ≥зостаз≥њ. —учасн≥ грав≥метри високоњ чутливост≥ дозволили уперше зареЇструвати тимчасов≥ зм≥ни грав≥тац≥йного пол¤, ¤к≥ зумовлен≥ нер≥вном≥рн≥стю обертанн¤ «емл≥. √рав≥метр≥¤ т≥сно пов'¤зана з топограф≥Їю ≥ геодез≥Їю. √ е о м а г н е т и з м вивчаЇ геомагн≥тне поле ≥ його просторово-часов≥ вар≥ац≥њ. ¬≥ков≥ вар≥ац≥њ в≥дображають складну картину г≥дромагн≥тних теч≥й ≥ коливань в ¤др≥ «емл≥, де розташован≥ джерела власне геомагн≥тного пол¤. ¬ар≥ац≥њ можуть також виникати ¤к результат електромагн≥тноњ взаЇмод≥њ на меж≥ ¤дро-мант≥¤. ƒжерела добових ≥ б≥льш коротких вар≥ац≥й геомагн≥тного пол¤ знаход¤тьс¤ в атмосфер≥ ≥ магн≥тосфер≥. ÷≥ вар≥ац≥њ ≥ндукують телуричн≥ струми у верх. шарах «емл≥. √ е о т е р м ≥ ¤ вивчаЇ тепловий стан, розпод≥л т-ри ≥ њњ джерел в надрах ≥ теплову ≥стор≥ю «емл≥. ѕитанн¤ про розпод≥л т-р т≥сно пов'¤зане з розпод≥лом джерел тепла в глибинах «емл≥, що маЇ фундаментальне значенн¤ дл¤ будь-¤ких г≥потез про будову ≥ еволюц≥ю планети. √ е о е л е к т р и к а вивчаЇ електричн≥ властивост≥, г.ч. електропров≥дн≥сть оболонок «емл≥. ≈лектророзв≥дка застосовуЇтьс¤ при пошуках нафтогазових, рудних ≥ ≥нш. родов., а також при г≥дро-геол. та ≥нж.-геол досл≥дженн¤х. √ е о д и н а м ≥ к а вивчаЇ методами механ≥ки суц≥льних середовищ ≥ нер≥вноважноњ термодинам≥ки властивост≥ ≥ процеси, що прот≥кають у "тверд≥й" «емл≥, а також зв'¤зки тектон≥ч., магматич. ≥ метаморф≥ч. процес≥в з глибинними. ѕри цьому досл≥джуютьс¤ ¤вища ≥ процеси р≥зних просторових ≥ часових масштаб≥в - в≥д глобальних (ф≥гура «емл≥, власн≥ коливанн¤ «емл≥, дрейф континент≥в) до локальних процес≥в в осередках землетрус≥в, шарах г.п., шахтах, свердловинах ≥ т.п. ƒ о с л ≥ д ж е н н ¤ м ≥ н е р а л ≥ в ≥ г ≥ р с ь к и х п о р ≥ д п р и в и с о к и х т и с к а х т а т е м п е р а т у р а х - важлива галузь √. ” статич. установках були вивчен≥ фазов≥ перетворенн¤ осн. породоутворюючих м≥нерал≥в мант≥њ (ол≥в≥н≥в, п≥роксен≥в, іранат≥в) ≥ отриман≥ в≥дпов≥дн≥ фазов≥ д≥аграми до тиску ~ 3 х10⁴ ћѕа ≥ т-р ~ 1600 ^о—. ÷≥ результати були використан≥ дл¤ ф≥з. ≥нтерпретац≥њ природи перех≥дноњ зони мант≥њ. ” лабораторних установках були виконан≥ глибок≥ досл≥дженн¤ базальт≥в у зв'¤зку з розв'¤занн¤м проблеми њх утворенн¤ ≥ взаЇмод≥њ при руху в≥д джерела магми до поверхн≥ «емл≥. ¬ивчен≥ реолог≥чн≥ параметри м≥нерал≥в ≥ г.п. при ~ 1600 ^о— ≥ тиску в дек. сотень ћѕа.

—п≥впрац¤ в галуз≥ наук про «емлю зд≥йснюЇтьс¤ р¤дом м≥жнар. наук. союз≥в. ћ≥жнар. геодезич. ≥ геоф≥з. союз (ћ√√—) об'ЇднуЇ д≥¤льн≥сть м≥жнар. асоц≥ац≥й (геодез≥њ, сейсмолог≥њ ≥ ф≥зики надр «емл≥, вулканолог≥њ ≥ х≥м≥њ надр «емл≥ ≥ ≥н.). ” рамках ћ√√— зд≥йснюютьс¤ м≥жнар. заходи ≥ програми вивченн¤ «емл≥ - ћ≥жнар. геоф≥з. р≥к, ћ≥жнар. р≥к геоф≥з. сп≥вроб≥тництва, проекти "¬ерхн¤ мант≥¤ «емл≥", "Ћ≥тосфера" та ≥н. √еоф≥зичн≥ досл≥дженн¤ в ”крањн≥ провод¤ть ≤нститут геоф≥зики ≥м. —.≤.—уббот≥на ЌјЌ ”крањни, установи ћ≥н≥стерства геолог≥њ, вузи та ≥нш≥ заклади.