ГЕОХІМІЧНІ ЕПОХИ, *геохимические эпохи, **geochemical epochs, ***geochemische Epochen - етапи геол. історії, для яких характерне накопичення окр. елементів та їх поєднань. Поняття Г.е. введене О.Є.Ферсманом (1934). Особливий інтерес являють Г.е., в які відбувалося накопичення певних елементів з формуванням рудних тіл, родовищ або цілих рудоносних провінцій. Напр., епоха формування найбільших родов. залізистих кварцитів (Криворізький залізорудний бас. в Україні, Верхнє оз. в США, Мінас-Жерайс у Бразилії), яка мала місце практично на всіх континентах у верх. археї - ниж. і сер. протерозої, пов'язується з накопиченням в атмосфері вільного О₂; внаслідок окиснення заліза його оксиди випали у вигляді осадів (до цього залізо нагромаджувалося в океані у вигляді бікарбонатних сполук). Карбонова епоха зумовлена утворенням вугільних покладів з похованих рослинних залишків і т.д.