√≈ќ’≤ћ≤„Ќ≤ ѕ–ќ÷≈—», *геохимические процессы, **geochemical processes, ***geochemische Vorgänge - природн≥ х≥м≥чн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в надрах «емл≥ та на њњ поверхн≥, спричин¤ють м≥грац≥ю елемент≥в ≥ зм≥ни х≥м≥чного складу г≥рських пор≥д та м≥нерал≥в. ¬насл≥док √.п. утворюютьс¤ г≥рськ≥ породи й м≥нерали. √.п. найб≥льш вивчен≥ в л≥тосфер≥, г≥дросфер≥ ≥ ниж. шарах атмосфери, менше - у верх. мант≥њ «емл≥, а про повед≥нку х≥м. елемент≥в в ниж. мант≥њ ≥ земному ¤др≥ Ї т≥льки г≥потези. ¬ид≥л¤ють так≥ групи геох≥м≥чних процес≥в: г≥погенн≥ (повТ¤зан≥ з внутр≥шн≥ми джерелами енерг≥њ), г≥пергенн≥ (поверхнев≥ процеси, джерелом ¤ких Ї головним чином сон¤чна енерг≥¤) ≥ техногенн≥ (зумовлен≥ господарською д≥¤льн≥стю людини). «а ≥ншою класиф≥кац≥Їю в залежност≥ в≥д форми м≥грац≥њ х≥м. елемент≥в розр≥зн¤ють механ≥ч., ф≥з.-х≥м., б≥огеох≥м. ≥ техногенн≥ √.п. ≥ њх поЇднанн¤. ћ е х а н ≥ ч н ≥ - р≥чкова ероз≥¤, дефл¤ц≥¤, площинний змив ≥ утворенн¤ делюв≥ю, морська абраз≥¤, механ≥чна седиментац≥¤ тощо. « механ≥ч. √.п. пов'¤зане утворенн¤ розсип≥в золота, платини, алмаз≥в ≥ ≥нш. ‘ ≥ з и к о - х ≥ м ≥ ч н ≥ √.п. дуже р≥зноман≥тн≥ - магматичн≥, г≥дротермальн≥, метаморф≥чн≥, г≥пергенн≥. ћагматичн≥ прот≥кають в сил≥катних розплавах (магм≥) у глибоких частинах земноњ кори ≥ верх. мант≥њ, на земн≥й поверхн≥ ≥ дн≥ океану (при вулкан≥ч. виверженн¤х). √≥дротермальн≥ √.п. - нижче по¤су холодних п≥дземних вод до глибини 8 км. « ними пов'¤зане формуванн¤ р≥зноман≥тних г≥дротермальних рудних родов. - осн. джерел м≥д≥, свинцю, цинку, ср≥бла, ртут≥, стиб≥ю, мол≥бдену, вольфраму ≥ ≥н. метал≥в, а також нерудноњ сировини (магнезиту, хризотил-азбесту тощо). ћетаморф≥чн≥ √.п. - зм≥на магматичних ≥ осадових г.п. в земних глибинах п≥д впливом високих т-р ≥ тиску, частково розчин≥в ≥ флюњд≥в. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс¤ розпад первинних ≥ утворенн¤ вторинних м≥нерал≥в. ” результат≥ метаморф≥чних √.п. глини перетворюютьс¤ в кристал≥чн≥ сланц≥, вапн¤ки - в мармури, кисл≥ вивержен≥ породи - в інейси ≥ т.д. √≥пергенн≥ √.п., ¤к правило, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю живих орган≥зм≥в, тобто нос¤ть б≥огеох≥м. характер. ћенш поширен≥ √.п., в ¤ких д≥¤льн≥сть живих орган≥зм≥в не≥стотна або в≥дсутн¤, - галогенез, кр≥огенез тощо. Ѕ ≥ о г е о х ≥ м ≥ ч н ≥ √.п. характерн≥ дл¤ б≥осфери ≥ зумовлен≥ д≥¤льн≥стю орган≥зм≥в. —укупн≥сть живих орган≥зм≥в (жива речовина - за ¬.≤.¬ернадським) - гол. геох≥м. сила земноњ поверхн≥. ” результат≥ б≥огеох≥м. процес≥в формуютьс¤ ірунти, кори вив≥трюванн¤, частково континентальн≥ в≥дклади, х≥м. склад поверхневих, ірунтових ≥ неглибоких п≥дземних вод. « ними пов'¤зане утворенн¤ родов. торфу, вуг≥лл¤, горючих сланц≥в, можливо також нафти ≥ газу. Ѕ≥огеох≥м. процеси грали важливу роль в утворенн≥ де¤ких родов. типу м≥д¤нистих та ураноносних п≥сковик≥в, розсип≥в, формуванн≥ геох≥м. аномал≥й. “ е х н о г е н н ≥ √.п. зумовлен≥ госп. д≥¤льн≥стю ≥ охоплюють всю ноосферу. ¬ключають в себе ≥ механ≥чн≥, ф≥з.-х≥м., ≥ б≥огеох≥м. ¤вища, однак њх природа специф≥чна. ѕриклад техногенних √.п. - отриманн¤ јl та ≥нш. метал≥в у в≥льному вигл¤д≥, синтез речовин, нев≥домих у природ≥, виробництво рад≥оактивних ≥зотоп≥в. јномал≥њ, повТ¤зан≥ з техногенними √.п., можна розд≥лити на глобальн≥ (п≥двищенн¤ вм≥сту —ќ₂ в атмосфер≥), рег≥ональн≥ ≥ локальн≥. ¬они привод¤ть до утворенн¤ техногенних ірунт≥в, к≥р вив≥трюванн¤, водоносних горизонт≥в, ландшафт≥в тощо.