АЛКАНИ, *алканы; **alkanes; ***Alkane – ациклічні насичені вуглеводні, в яких атоми вуглецю зв’язані між собою простими зв’язками в розгалужені або нерозгалужені ланцюги, загальної формули C_nH_2n+2, де n ≥1 (метан, етан, пропан і т.д.). Більшість їх хімічних реакцій з різними реаґентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передовсім по зв'язках С-С. Алкани складають значну частину вуглеводнів нафт і природних горючих газів. Із нафти і горючих газів виділено всі алкани нормальної будови, від метану до тритриаконтану (С₃₃Н₆₈) включно. Оскільки алкани містять максимально можливу кількість водню в молекулі, то вони характеризуються найбільшою масовою теплотою згоряння (енергоємністю), а з ростом кількості атомів масова теплота згоряння алканів зменшується (в метану 50207 кДж/кг). Внаслідок низької густини об’ємна теплота згоряння алканів менша, ніж вуглеводнів іншої будови з такою ж кількістю вуглецевих атомів у молекулі. За аґреґатним складом алкани діляться на газоподібні (С₁-С₄), рідкі (С₅-С₁₅) і тверді (починаючи з С₁₆), що кристалізуються при 20⁰С. Г а з о п о д і б н і А. здатні з водою утворювати, особливо під тиском, молекулярні сполуки – газогідрати, для яких температура розкладу при тиску 0,1 МПа і критична температура відповідно рівні: з метаном – 29 і 21,5⁰С, з етаном – 15,8 і 14,5⁰С, з пропаном 0 і 8,5⁰С. Такі гідрати часто вимерзають на внутрішніх стінках газопроводів. Гідрати – сполуки, включення (клатрати) – являють собою снігоподібні речовини, з загальною формулою М_n Н₂О, де значення n змінюється від 5,75 до 17 в залежності від складу газу і умов утворення. Природні гази містять в основному метан і менше 20% в сумі етану, пропану і бутану, домішки легкокиплячих рідких вуглеводнів – пентану, гексану та інш. Окрім цього присутні в малій кількості оксид вуглецю (IV), азот, сірководень й інертні гази. Р і д к і А., особливо нормальної будови, можуть у порівняно м’яких умовах окиснюватися киснем повітря. Вони є компонентами моторного палива: бензину, газотурбінних (авіаційних, наземних, морських) і дизельних. Т в е р д і А. виділяються із нафтової сировини при виробництві змащувальних олив, оскільки вони викристалізовуються із оливи, зменшуючи її рухомість і зумовлюючи застигання при високих температурах. Тверді алкани діляться на дві групи речовин – власне парафін і церезин.