АСФAЛЬТ, *асфальт; **àsphalt; ***Asphalf – 1) тверда або в’язка речовина майже чорного кольору, природного походження або штучного виготовлення, яка утворюється з деяких нафт у результаті їх окиснення і випаровування легких фракцій. Є сумішшю окиснених вуглеводнів, розчиняється в скипидарі, хлороформі, сірководні, частково бензолі, спирті. Елементний склад (%): С – 67–88, Н – 7–10, О – 2–23. Густина 1000–1200 кг/м³; t_пл від 20 до 80–100°С. А. широко розповсюджений у нафтогазоносних басейнах у районах неглибокого залягання або виходу на поверхню продуктивних товщ (див. бітуми природні). А. насичує пори пісковиків, тріщини і каверни вапняків і доломітів, часом утворює товсту кору на поверхні великих "нафтових озер" (асфальтове покриття оз. Мертве море; асфальтове море на о.Тринідад). Вміст у породах від 2–3 до 20%. Родовища А. – в Росії, Венесуелі, Канаді, Франції, Йорданії, Ізраїлі. В промислових масштабах А. Видобувають у 9 країнах. Використовують в основному в дорожньому будівництві, електротехніці й хімічній промисловості. 2) Продукт природного окиснення (вивітрювання) нафти – в’язкий чорний бітум, що складається в основному з вуглецю (80%), водню (10%) та кисню (10%).