ВИБУХОВА ТЕХНОЛОГІЯ, *взрывная технология, **blasting technology; ***Schießtechnologie - цілеспрямоване руйнування, переміщення, зміна структури і форми природних та штучних матеріалів, яка здійснюється за рахунок енергії вибуху. Як енергоносії використовуються в основному хімічні ВР, іноді - стиснене повітря, електричний розряд та ін. Управління процесом при В.т. здійснюється: дозуванням енергії в заряді ВР, регулюванням амплітуди і тривалості імпульсу вибуху за рахунок зміни аґреґатного стану ВР або використання зарядів з демпфуючим повітряним проміжком; геометрією розміщення системи зарядів в просторі; застосуванням різних способів і послідовності ініціювання окремих зарядів з метою їх раціональної взаємодії. Осн. особливість В.т.- поєднання в заряді ВР функцій енергоносія та робочого органу. В.т. характеризується підвищеною небезпекою, що потребує дотримання спеціальних правил безпеки. Основні галузі застосування В. т. - гірнича справа та будівництво. За допомогою вибуху здійснюється дроблення матеріалів, їх ущільнення, направлене переміщення, вивчення будови земної кори, гірничорозвідувальні роботи на род. к.к., а також проходка канав, шурфів, штолень, стовбурів і т.п.