¬»Ѕ”’ќ¬≤ –≈„ќ¬»Ќ» (¬–), *взрывчатые вещества (¬¬), **explosives, blasting agents; ***Sprengstoffe - х≥м≥чн≥ сполуки або механ≥чн≥ сум≥ш≥ речовин, здатн≥ п≥д впливом зовн≥шньоњ д≥њ (початкового ≥мпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворенн¤ (вибуху) з вид≥ленн¤м великоњ к≥лькост≥ теплоти та утворенн¤м газ≥в, здатних спричин¤ти руйнуванн¤ ≥ перем≥щенн¤ оточуючого середовища. ¬ибуховими можуть бути речовини або сум≥ш≥ будь-¤кого аіреіатного стану. Ўироке застосуванн¤ в г≥рн. справ≥ отримали т.зв. конденсован≥ ¬–, ¤к≥ характеризуютьс¤ високою об'Їмною концентрац≥Їю тепловоњ енерг≥њ. ¬– розр≥зн¤ють: за осн. формами перетворенн¤, за призначенн¤м, х≥м. складом, ф≥зичним станом. «а характером перетворенн¤ в умовах експлуатац≥њ ¬– под≥л¤ють на м е т а л ь н ≥ (або порохи) та б р и з а н т н ≥. ѕерш≥ використовують в режим≥ гор≥нн¤, напр., у вогнепальн≥й зброњ ≥ ракетних двигунах, друг≥ - в режим≥ детонац≥њ, напр., в боЇприпасах ≥ на вибухових роботах. Ѕризантн≥ ¬–, ¤к≥ застосовуютьс¤ в пром-ст≥, наз. промисловими ¬–. «а сприйн¤тлив≥стю до зовн. вплив≥в бризантн≥ ¬– под≥л¤ють на первинн≥ ≥ вторинн≥. ƒо первинних в≥днос¤ть ¬–, здатн≥ вибухати в невелик≥й мас≥ при п≥дпаленн≥ (швидкий перех≥д гор≥нн¤ в детонац≥ю). ¬они також значно чутлив≥ш≥ до механ≥ч. вплив≥в, н≥ж вторинн≥. ƒетонац≥ю вторинних ¬– викликають ударно-хвильовим впливом за допомогою невеликоњ маси первинних ¬–, вм≥щених в капсуль-детонатор. “ому первинн≥ ¬– називають також ≥н≥ц≥юючими. «а х≥м. складом ¬– под≥л¤ють на ≥ндив≥дуальн≥ сполуки ≥ вибухов≥ сум≥ш≥. ƒо ≥ндив≥дуальних вибухових речовин, що Ї х≥м≥чними сполуками, належать н≥тросполуки, зокрема ароматичного р¤ду (напр., трин≥тротолуол, трин≥трофенол), еф≥ри та сол≥ азотноњ кислоти (н≥трогл≥церин, п≥роксил≥н, н≥трат амон≥ю) тощо. Ќайб≥льш поширен≥ вторинн≥ ≥ндив≥дуальн≥ ¬– - азотовм≥сн≥ ароматичн≥, ал≥фатичн≥ ≥ гетероцикл≥чн≥ орган≥чн≥ сполуки, в т.ч. н≥тросполуки (тротил, тетрил, н≥трометан), н≥троам≥ни (гексоген, октоген), н≥троеф≥ри (н≥трогл≥церин, н≥трогл≥кол≥, н≥трокл≥тковина, тен). « неорган≥ч. сполук до ¬– належить ам≥ачна сел≥тра. Ќайб≥льш поширеним видом бризантних вибухових сум≥шей Ї ¬–, що м≥ст¤ть ¤к окиснювач н≥трат амон≥ю (амон≥ти, амотоли, амонали) та сум≥ш≥ ≥ндив≥дуальних ¬–, напр. динам≥т. —ум≥ш≥ тротилу з гексогеном або теном (пентол≥т), найб≥льш придатн≥ дл¤ виготовленн¤ шашок-детонатор≥в.  р≥м вказаних компонент≥в, в залежност≥ в≥д призначенн¤ ¬– в них можуть вводитис¤ ≥ ≥нш. речовини дл¤ наданн¤ ¬– певних експлуатац≥йних властивостей, напр. сенсиб≥л≥затори, що п≥двищують сприйн¤тлив≥сть до ≥н≥ц≥юванн¤, або, навпаки, флегматизатори, що знижують чутлив≥сть до зовн. вплив≥в; г≥дрофобн≥ добавки - дл¤ наданн¤ ¬– водост≥йкост≥; пластиф≥катори, сол≥-гасител≥ полумТ¤ - в запоб≥жних ¬–. «а ф≥зичним станом ¬– класиф≥кують на порошкопод≥бн≥, іранульован≥, пресован≥, лит≥, пластичн≥, текуч≥. «а умовами застосуванн¤ ¬– под≥л¤ють на незапоб≥жн≥ Ц дл¤ висадженн¤ т≥льки на земн≥й поверхн≥ (клас ≤), незапоб≥жн≥ Ц дл¤ висадженн¤ на земн≥й поверхн≥ ≥ у вибо¤х шахт, в ¤ких в≥дсутнЇ вид≥ленн¤ горючих газ≥в ≥ пилу або застосовуЇтьс¤ ≥нертизац≥¤ привиб≥йного простору (клас ≤≤), запоб≥жн≥ Ц допущен≥ в шахти ≥ п≥дземн≥ рудники з пилогазовим режимом (класи ≤≤≤-V≤≤). ƒив. також вибухов≥ речовини найпрост≥ш≥, вибухов≥ речовини перхлоратн≥, вибухов≥ речовини, що м≥ст¤ть воду.