ВИЛУЧЕННЯ, ДОБУВАННЯ, ВИДОБУВАННЯ (ВИЛУЧЕННЯ ЗАПАСІВ, ДОБУВАННЯ
ЗАПАСІВ), *извлечение (извлечение запасов), **enrichment,
recovery of reserves, extraction; ***Ausbringen, entnommene Bestände,
abgefuhrte Reserven - 1) Процес отримання будь-якого компонента з к.к.
або суміші речовин. 2) Оцінка (міра) повноти використання запасів
родов. к.к. при видобутку, повноти добування компонента з вихідної
сировини в концентрат при збагаченні видобутої
мінеральної сировини. В. обчислюється як відношення кількості
вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого
процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля,
концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині
(родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у
%, або частках одиниці.
В. нафти (газу) оцінюється
відношенням величини видобутку до балансових запасів і
залежить від в'язкості нафти, колекторних властивостей
бокових порід, режиму і методів інтенсифікації при експлуатації
покладу. В. нафти в сучасних процесах видобутку складає 30-70%
(за кінцевою нафтовіддачею), газу - 70-85%, попутного нафтового
газу - бл. 70%.
При видобутку твердих к.к. В. визначається за
формулою:
=
·
де
- коеф. дійсного вилучення корисного компонента з
балансових запасів; Д - об'єм видобутої к.к., Б - балансові
погашені запаси; а, с, b - сер. вмісти корисного компонента при видобутку
(а), в балансових запасах (с), у породах, що добуваються (b).
В. зв'язане з втратами (Вт) і розубоженням (Р) такими
співвідношеннями:
= 1 - Вт +
,
= 1 - Р (1 -
),
де В - об'єм видобутих пустих порід,
- коеф. зміни якості к.к.
В. при видобутку к.к. складає (%): для міді
70-80, свинцю 70-75, цинку 65-80, олова 50-65,
заліза 70- 75, марганцю 65-75, хрому 75-80,
вугілля 75-80, калійних солей 20-40.
Оскільки в технологічних процесах сировина
повністю не розділяється на складові елементи або сполуки, а тільки
змінюється концентрація речовин до заданої величини, то В. залежить від
початкової концентрації α, концентрації в отриманому продукті
β і його виходу γ:
=
100 %.
Частіше за все В. визначають для збагаченого
продукту: концентрату, штейну та ін. При цьому розрізняють:
товарне В. що визначається через відношення маси компонента, який
вилучається в товарному продукті і сировині; технологічне В, що
визначається за концентраціями компонента у вихідному і всіх
кінцевих продуктах технологічного процесу. Розбіжність між товарним
і технол. В. вказує на неточність аналізу концентрацій,
опробування, суттєві механічні втрати в технологічному процесі.
В. при збагаченні (Е) визначається за
загальними формулами (%):
= β Qпр/αQвих 100;
=
·100
де Qпр, Qвих - продуктивність ф-ки по продукту,
який розглядається і вихідному, т/год; V - вміст компонента у
відходах збагачення, %.
Для збагачення вугілля характерним показником розділення є В.
горючої маси в концентрат:
,
де Аоd - зольність вихідного продукту;
γк, Акd - вихід та
зольність концентрату.
Величина В. для різних к.к.
залежить від досконалості техніки і технології збагачення і
перебуває, як правило, в таких межах (%); для заліза 80-90,
марганцю 60-75, міді сульфідної 85- 90, молібдену 95,
цинку 60-90, нікелю 80-90, свинцю 90-95, олова
60-75, вольфраму 65-90.