ВИПАРОВУВАННЯ, *испарение; **evaporation; volatilization;
vaporization; ***Verdampfung – 1) Процес переходу речовини з
рідкого чи твердого стану в газоподібний (пару). 2) Наслідок,
результат процесу випаровування. В. залежить від температури
і насиченості парою навколишнього середовища, площі і стану
поверхні тощо. Випаровування над водною поверхнею визначають за
допомогою емпіричних формул, одержаних при використанні закону
Дальтона:
;
е = Е ′п – А (Т – Т
′) po,
де Q – кількість води, що випарувалася з деякої поверхні
за одиницю часу; k – коефіцієнт пропорційності;
dв – дефіцит вологості повітря;
po – атмосферний тиск; S – площа
випарної поверхні; Е п – пружність насиченої пари
за даної температури; е – пружність водяної пари за
тієї самої температури; Т – абсолютна
температура над поверхнею випаровування; А – коефіцієнт, що
враховує швидкість вітру; Т ′ – показ температури
зволоженого термометра; Е ′п – пружність
насиченої пари за температури зволоженого термометра.