ВИСНАЖЕННЯ НАФТОВОГО ПОКЛАДУ, *истощение нефтяной залежи; **deplefion of an oil pool; ***Erdöllagererschöpflung – зменшення початкових запасів нафти в продуктивному пласті, пов’язане з її видобуванням. Супроводжується зменшенням пластової енергії. Розрізняють такі різновиди режиму виснаження нафтового покладу: пружноводонапірний, газованої рідини (режим розчиненого газу), гравітаційний і газонапірний. При пружноводонапірному режимі нафта видобувається із пласта за рахунок вивільнення енергії пружно стиснених порід і насичуючих їх рідин, а також енергії напору крайових вод пласта. Режим розчиненого газу виникає після пружноводонапірного режиму в разі зниження пластового тиску в покладі нижче тиску насичення нафти газом, а також у покладах, ізольованих від навколишньої пластової системи; приплив нафти в цьому випадку зумовлений енергією розширення газу, що виділяється з нафти. Гравітаційний режим характеризується витіканням нафти із пласта під дією сили тяжіння; виникає звичайно після розробки покладу в режимі розчиненого газу. Газонапірний режим спостерігається в покладах з природною початковою або вторинною газовою шапкою. При сприятливих умовах (динамічний коефіцієнт в’язкості нафти від 1 до 5 МПа*с, незначна неоднорідність пласта) у випадку водонапірного режиму із пласта видобувається 50–70% нафти, що в ньому міститься, при режимі газованої рідини – 5–20%, гравітаційному 30–40% (за умови дуже тривалої розробки), газонапірному – 20–30%. Розробка нафтових родовищ на режимах виснаження в основному неекономічна. Для підвищення нафтовилучення із пласта і економічних показників розробки родовища застосовують різні види дії на нафтові пласти, запобігаючи розвитку в покладах режимів В.н.п.