¬»’≤ƒ Ћ≈“ »’ –≈„ќ¬»Ќ, *выход летучих веществ, **yield of volatiles,***Gehalt an flülchtigen Bestandteilen - показник ¤кост≥ та структурних особливостей твердих горючих копалин (“√ ), що враховуЇтьс¤ при визначенн≥ њх рац≥онального пром. використанн¤. ’арактеризуЇ к≥льк≥сть терм≥чно нестаб≥льних атомних угруповань в “√ . Ћетк≥ речовини - газопод≥бн≥ ≥ паропод≥бн≥ продукти, що вид≥л¤ютьс¤ при нагр≥ванн≥ горючих копалин. ≈кспериментальн≥ умови визначенн¤ ¬.л.р. стандартизован≥. ¬ ”крањн≥ стандартом передбачено нагр≥ванн¤ наважки (1 г) в порцел¤новому тигл≥ з кришкою прот¤гом 7 хв. ¬ заздалег≥дь роз≥гр≥т≥й до 850 ±50^о— муфельн≥й чи тигельн≥й печ≥. ¬.л.р. знаход¤ть ¤к в≥дношенн¤ маси летких речовин до одиниц≥ маси сухого палива (у %). ¬ розрахунку на сухий беззольний стан палива V^daf характеризуЇ склад ≥ ступ≥нь вуглеф≥кац≥њ. «≥ зб≥льшенн¤м ступен¤ вуглеф≥кац≥њ ¬.л.р. зменшуЇтьс¤. ƒл¤ торфу V^daf складаЇ бл. 70%, дл¤ горючих сланц≥в - 70-85%, дл¤ бурого вуг≥лл¤: гумусового - 60-33%; л≥птоб≥ол≥тового - 60%; сапропел≥тового - 66-86%; кам. вуг≥лл¤ 50-8%, антрацит≥в 9-2%. ƒонецьке вуг≥лл¤ камТ¤не - 44-9%. ¬еличина V^daf використовуЇтьс¤ ¤к один з осн. параметр≥в класиф≥кац≥й кам. вуг≥лл¤ на марки; дл¤ класиф≥кац≥њ антрацит≥в визначаЇтьс¤ об'Їмний ¬.л.р. - об'Їм газ≥в розкладанн¤ одиниц≥ маси антрациту V^daf м³/кг. јнал≥з вуг. на V^daf проводитьс¤ на пробах з зольн≥стю не вище 10%. ¬ластив≥сть твердих нелетких залишк≥в, ¤к≥ утворюютьс¤ при визначенн≥ ¬.л.р. з “√  тигельним методом, залежить в≥д природи ≥ ступен¤ вуглеф≥кац≥њ. ÷≥ залишки класиф≥кують на: порошкопод≥бн≥, неспечен≥, злипл≥, слабкоспечен≥, спечен≥, сплавлен≥, неспучен≥, спучен≥, дуже спучен≥. « торфу, бурого вуг≥лл¤ ≥ антрацит≥в утворюютьс¤ неспечен≥ порошкопод≥бн≥ тверд≥ нелетк≥ залишки. « камТ¤ного вуг≥лл¤ неспечен≥ тверд≥ залишки дають п≥сне, а також де¤к≥ види довгополуменевого вуг≥лл¤.  амТ¤не вуг≥лл¤ решти марок утворюЇ корольки р≥зних тип≥в. —апропел≥тове та л≥птоб≥ол≥тове вуг≥лл¤, малозольн≥ горюч≥ сланц≥ утворюють спечений тигельний кокс. «овс≥м не сп≥каютьс¤ фюзин≥ти (≥нертин≥ти). ¬≥трин≥ти утворюють тверд≥ нелетк≥ залишки, в ¤ких сп≥клив≥сть, сплавлен≥сть та спучен≥сть зм≥нюютьс¤ за кривою з максимумом дл¤ вуг≥лл¤ марок   та ∆. ” п≥сному та довгополуменевому вуг≥лл≥, а також в антрацитах в≥трин≥ти не спечен≥. Ћейптин≥т (екзин≥т) у вуг≥лл≥ марок ƒ, √ ≥ ∆ утворюЇ завжди спечен≥ тверд≥ нелетк≥ залишки, часто сплавлен≥, але не спучен≥. “аким чином, чим б≥льше у вуг≥лл≥ в≥трин≥ту та лейптин≥ту ≥ менше фюзин≥ту, тим краща його сп≥клив≥сть. ѕри коксуванн≥ ≥ нап≥вкоксуванн≥ викопного вуг≥лл¤, в процес≥ терм≥ч. обробки горючих сланц≥в летк≥ речовини вловлюютьс¤ ≥ використовуютьс¤ ¤к ц≥нна х≥м. сировина. ƒив. також летк≥ речовини. ¬.≤.—аранчук.