¬≤ƒЌќ¬Ћ≈Ќ≤—“№ ¬”√≤ЋЋя ¬» ќѕЌќ√ќ, *восстановленность угл¤ ископаемого - умовний терм≥н дл¤ позначенн¤ генетичних тип≥в вуг≥лл¤: a genetic type Ц слабко (мало) в≥дновленого ≥ в≥дновленого a reduced (r) and low-reduced (lr), ¤к≥ характеризуютьс¤ р≥зними властивост¤ми в≥трин≥ту ≥ вуг≥лл¤ з перевагою в≥трин≥ту (понад 75%), ≥ що мають однакову ступ≥нь вуглеф≥кац≥њ. ¬уг≥лл¤ кожного типу складаЇ пласт, пачку або шар пласта. ¬≥дновлений тип знаходитьс¤, ¤к правило, у верхн≥й частин≥ пласта. ÷¤ особлив≥сть вуг≥лл¤ встановлена у ƒонецькому басейн≥ (¬.¬.¬≥давський, ’арк≥в, 1932, 1941) на прикладах досл≥дженн¤ властивостей ≥зометаморфних пар вуг≥лл¤ (пласт≥в, розташованих поруч, з одн≥Їњ свердловини або одного шахтного пол¤) однакового петрограф≥чного складу, ¤к≥ суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ за властивост¤ми. «а присутн≥стю в одному вуг≥лл≥ тонкодисперсного п≥риту (в≥домоњ ознаки в≥дновлювального стану середовища при д≥агенез≥ осадових пор≥д) ≥ в≥дсутност≥ п≥риту в ≥нших њх визначили ¤к в≥дновлений ≥ слабков≥дновлений типи. ¬уг≥лл¤ слабков≥дновленого типу на в≥дм≥ну в≥д в≥дновленого характеризуЇтьс¤ б≥льшим вм≥стом вуглецю ≥ кисню, меншим Ц водню, азоту та с≥рки, меншою теплотворною здатн≥стю ≥ меншим виходом летких речовин, смоли коксуванн¤ ≥ нап≥вкоксуванн¤, г≥ршим розчиненн¤м в орган≥чних розчинниках, б≥льшою механ≥чною м≥цн≥стю ≥ тверд≥стю, б≥льш високою в≥дбивною здатн≥стю та ан≥зотроп≥Їю в≥дбиванн¤ св≥тла дл¤ вс≥х мацерал≥в групи в≥трин≥ту.

«а петрограф≥чними ознаками зовн≥шн≥й вигл¤д вуг≥лл¤ слабков≥дновленого типу характерний ч≥ткою шаруват≥стю, кутастим нер≥вним зламом з шорсткою поверхнею, високою м≥цн≥стю та спа¤н≥стю тр≥щин, с≥рувато-чорним кольором. ¬уг≥лл¤ в≥дновленого типу мають монол≥тну структуру, плаский нап≥враковинний злам з гладкою поверхнею, в≥дкрит≥ тр≥щини, смолисто-чорний кол≥р. ¬≥дом≥ ознаки вуг≥лл¤ слабков≥дновленого ≥ в≥дновленого тип≥в визначаютьс¤ п≥д м≥кроскопом Ц кол≥р в≥трин≥ту в прох≥дному та в≥дбитому св≥тл≥, антрацит≥в Ц у в≥дбитому пол¤ризов. св≥тл≥ в стан≥ згасанн¤ ≥ просв≥тленн¤; ступ≥нь збереженост≥ структури в≥трин≥зованих залишк≥в рослинного матер≥алу; присутн≥сть тонкодисперсного п≥риту ≥ вм≥ст в проб≥ вуг≥лл¤ м≥крол≥тотип≥в з тонкодисперсним п≥ритом (використовуЇтьс¤ ¤к показник типу за в≥дновлюван≥стю, √.ѕ.ћаценко, 1983). ’арактерна ознака типу за в≥дновлен≥стю Ц л≥толого-фац≥альний склад пор≥д покр≥вл≥. ¬ покр≥вл≥ вуг≥льних пласт≥в в≥дновленого типу зал¤гають породи з ознаками впливу мор¤, в т.ч. вапн¤ки; в покр≥вл≥ вуг≥лл¤ слабков≥дновлюваного типу Ц породи р≥чкових та озерних в≥дклад≥в. ” двовим≥рн≥й класиф≥кац≥њ вуг≥лл¤ та антрацит≥в вид≥лено три типи: слабков≥дновлений, середньов≥дновлений ≥ в≥дновлений, позначен≥ малими л≥терами алфав≥ту Ц а,б,в, або 5 тип≥в з вид≥ленн¤м особливослабков≥дновленого типу Ц оа та високов≥дновленого Ц вв. –≥зн≥ властивост≥ в≥трин≥ту в≥дновленого та слабков≥дновленого вуг≥лл¤ Ц це про¤в њх р≥зноњ х≥м≥чноњ структури.

“ипи за в≥дновлен≥стю враховуютьс¤ при компонуванн≥ шихти (поб≥чно за вм≥стом с≥рки), при вибор≥ вуг≥лл¤ ≥ антрацит≥в дл¤ непаливного використанн¤ (виробництва сульфовуг≥лл¤, термоанатрацит≥в ≥ т.≥н.). ¬изначаютьс¤ при геологорозв≥дувальних роботах ¤к один з показник≥в властивостей вуг≥лл¤. ¬икористовуютьс¤ дл¤ прогнозу схильност≥ до самозайманн¤ та раптових викид≥в. √.ѕ.ћаценко.