¬”√Ћ≈”“¬ќ–≈ЌЌя (¬”√Ћ≈“¬ќ–≈ЌЌя), *углеобразование, **coalification; ***Kohlenbildund - посл≥довне перетворенн¤ в≥дмерлих рослин у вуг≥лл¤ викопне. ” загальному процес≥ ¬. вид≥л¤ють дв≥ фази: торфоутворенн¤ ≥ вуглеф≥кац≥ю. ≤деальним середовищем торфоутворенн¤ були болота з водою, зб≥дненою киснем з лужною рЌ. “орф, ¤кий утворивс¤ в результат≥ б≥ох≥м. реакц≥й залишк≥в вищих наземних рослин, був вих≥дним матер≥алом осн. маси викопного вуг≥лл¤ - гумол≥т≥в. ќсн. процесами перетворенн¤ рослинних залишк≥в у перш≥й фаз≥ ¬. були: гел≥ф≥кац≥¤ л≥гн≥но-целюлозних тканин рослин в анаеробних умовах ≥ перех≥д продукт≥в розкладу цих тканин до колоњдного стану з подальшим обезводненн¤м ≥ затверд≥нн¤м гел≥в ≥ утворенн¤м однор≥дноњ маси, ¤ка цементувала ≥н. компоненти; фюзен≥зац≥¤ - обезводненн¤ ≥ окисненн¤ в аеробних умовах л≥гн≥но-целюлозних тканин ≥ продукт≥в первинноњ њх гел≥ф≥кац≥њ з частковим обвуглюванн¤м рослинного матер≥алу; елюв≥ац≥¤ - винесенн¤ з торфу проточними водами колоњдних продукт≥в, що супроводжувалос¤ збагаченн¤м торфу л≥поњдними ст≥йкими до розкладу компонентами рослин; ≥люв≥ац≥¤ - привнесенн¤ на площу торф¤ника розчинених гум≥нових речовин. Ѕ≥тум≥н≥зац≥¤ - анаеробний процес розкладу багатих на жири ≥ б≥лки речовинних комплекс≥в нижчих рослин ≥ в≥дмерлих м≥кроорган≥зм≥в (зоопланктону), ¤кий призводив до утворенн¤ сапропелю - осн. вих≥дного матер≥алу сапропел≥т≥в, та сапрогумол≥т≥в. ƒруга фаза ¬.- вуглеф≥кац≥¤ - починалас¤ ≥ прот≥кала п≥сл¤ похованн¤ торфу в надрах «емл≥ (перекритт¤ його кластичними осадами). ” результат≥ д≥агенезу торф перетворювавс¤ у м'¤ке буре вуг≥лл¤. Ќаступний метаморф≥зм прив≥в до формуванн¤ широкого спектра природних р≥зновид≥в викопного вуг≥лл¤ - в≥д бурого вуг. до суперантрацит≥в. ¬. - рег≥ональний процес, ¤кий прот≥кав з р≥зною ≥нтенсивн≥стю в окр. пер≥оди геол. ≥стор≥њ «емл≥ на великих площах ≥ локальних д≥л¤нках вс≥х континент≥в, де виникало спри¤тливе поЇднанн¤ ф≥толог≥ч., кл≥матич., палеогеограф≥ч. ≥ геотектон≥ч. передумов. ѕочаток масштабноњ ¬. датуЇтьс¤ сер. девоном. ѕриродним завершенн¤м ¬. був процес руйнуванн¤ вугленосних формац≥й, що стали внасл≥док загального п≥дйому материк≥в ≥ горотворчих процес≥в областю розмиву. ÷ей процес особливо виразно ви¤вивс¤ у верхньопалеозойських кам.-вуг. бас., ¤к≥ сформувалис¤ в складних авлакогенах (ƒонбас), великих глибоких прогинах пригеосинкл≥нальних ≥ складчастих областей ( узнецький, √орл≥вський,  арагандинський бас.). ƒив. –ослини-вуглеутворювач≥.