ВУЛКАНІЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *вулканические горные породы, **volcanic rock; ***vulkanische Gesteine - гірські породи, що утворюються внаслідок вивержень вулканів. Залежно від характеру вивержень розрізняють В.г.п. ефузивні, які утворюються в результаті виливання й охолодження лави, та вулканогенно-уламкові (продукти вибухових вивержень) - пірокластичні породи. Останні поділяються на пухкі (вулканічний попіл, пісок, вулканічні бомби тощо), ущільнені і зцементовані (туфи, туфо-брекчії й ін.). Крім того, виділяють проміжні типи В.г.п - туфолави (г.п. що виникли з пінистих лавових потоків) та іґнімбрити (вулканогенно-уламковий матеріал, що спікся). Форма ефузивних тіл визначається в'язкістю лав і їх температурним режимом. Покривала і потоки характерні для малов’язких базальтових лав. Куполи і голки виникають при виверженнях в'язких лав (дацити, ліпарити). Дайки і некки являють собою заповнення розплавом тріщин і каналів. Ефузивні і пірокластичні В.г.п. можуть залягати у вигляді стратифікованих товщ. В.г.п. класифікують за хім. складом, структурно-текстурними особливостями і за ступенем збереження речовини порід. За хім. складом ефузивні В.г.п. поділяються на лужноземельні, гірські породи лужні; гірські породи основні (недонасичені кремнекислотою), гірські породи середні (насичені кремнекислотою) і гірські породи кислі (перенасичені кремнекислотою). Древні ефузивні породи наз. палеотипними, а незмінені - кайнотипними. Найбільш поширені кайнотипні породи - базальти, андезити, трахіти, ліпарити, а їх палеотипні аналоги за хім. складом - відповідно діабази, базальтові і андезитові порфірити, трахітові і ліпаритові порфіри. До уламкових В.г.п. поряд з пірокластичними належать і вулканогенно-осадові породи. В.г.п. застосовують як буд. і облицювальний камінь, для кам’яного лиття, в кераміч. пром-сті, як добавки до цементу та бетону. На території України вулканічні гірські породи поширені на Закарпатті, в Криму та в межах Українського щита.