√ј«» ѕ–»–ќƒЌ≤, *газы природные; **natural gases; ***Erdgase,
Naturgase Ц гази, що утворюютьс¤ в результат≥ природних
процес≥в. –озр≥зн¤ють √.п.: 1) атмосферн≥; 2) земноњ поверхн≥; 3) осадовоњ
товщ≥; 4) метаморф≥чних пор≥д; 5) вивержених
пор≥д. √.п. Ц це сукупн≥сть газових компонент≥в, ¤к≥ зустр≥чаютьс¤
в природ≥ в р≥зних станах: в≥льному (пов≥тр¤на атмосфера «емл≥,
газов≥ поклади ≥ теч≥њ в пористих та тр≥щинуватих
г≥рських породах, у вуг≥лл≥), розчиненому (в
г≥дросфер≥, п≥дземних водах ≥ нафтах),
сорбованому породами ≥ твердому вигл¤д≥ (у вигл¤д≥
кристалог≥драт≥в). √.п. в основному горюч≥ (вуглеводнев≥), вони
утворюють в л≥тосфер≥ велик≥ скупченн¤ ≥ Ї об'Їктами видобуванн¤.
„астина ≥нших √.п. Ї незначною. «а х≥м≥чним складом √.п. Ц сум≥ш
вуглеводн≥в в≥д —Ќ4 до C5Ќ12, азоту.
вуглекислого газу, с≥рководню, кисню, водню, окису вуглецю, с≥рчистого
газу, аргону, ксенону, неону, гел≥ю, криптону, пари ртут≥,
летких жирних кислот та ≥н. √азов≥ компоненти представлен≥ ¤к
окремими атомами, так ≥ складними х≥м≥чними сполуками. √.п.
класиф≥куютьс¤ за умовами знаходженн¤ в природ≥: гази атмосфери
(сум≥ш газ≥в х≥м≥чного, б≥ох≥м≥чного ≥ рад≥огенного походженн¤:
N2, ќ2 з дом≥шками —ќ2,
Ќ2, ќ3, благородних газ≥в та ≥н.); гази б≥л¤
земноњ поверхн≥ (ірунтов≥ ≥ п≥дірунтов≥, болотн≥, торфов≥ в основному
б≥ох≥м≥чного походженн¤: —ќ2, N2O2,
CH4 з дом≥шками CO, NH3, Ќ2 та
≥н.); гази осадових пор≥д (у нафт≥ ≥ вуг≥лл≥
кам'¤ному, зм≥шан≥, г.ч. х≥м≥чного походженн¤: —Ќ4,
N2, CO2, —Ќ4 з дом≥шками
Ќ2 та ≥н.); гази океан≥в ≥ мор≥в (б≥ох≥м≥чного,
х≥м≥чного ≥ рад≥огенного походженн¤: CO2, N2 з
дом≥шками Ќ2, O2, NH3 та ≥н.);
гази метаморф≥чних пор≥д (х≥м≥чного походженн¤:
CO2, N2, Ќ2 з дом≥шками
—H4 та ≥н.); гази магматичних пор≥д (х≥м≥чного
походженн¤: CO2, Ќ2 з дом≥шками
N2, H2S, SO2 та ≥н.); гази вулкан≥чн≥
(х≥м≥чного походженн¤: CO2, Ќ2, S02, ЌCl,
HF Ц з дом≥шками N2, CO, NH3 та ≥н.);
гази космосу (рел≥ктов≥, дисипован≥ ≥з зовн≥шн≥х шар≥в атмосфер
з≥рок або викинен≥ п≥д час вибух≥в нових ≥ наднових з≥рок: Ќ2,
Ќе, йон≥зований водень, дом≥шки —ќ, радикали —Ќ, ќЌ
та ≥н.). ≥льк≥сть √.п. в геосферах «емл≥ зб≥льшуЇтьс¤ з глибиною планети.
«агальна маса газ≥в у осадовому шар≥ 0,214Ј1015 т, в
іран≥тному ≥ базальтовому шар≥ 7,8Ј1015 т ≥ у верхн≥й
мант≥њ 435Ј1015 т. « √.п. видобувають гел≥й,
с≥рку, ртуть, гомологи метану та ≥н. ¬ —Ўј та ≥нших
крањнах видобувають —ќ2 (використовуЇтьс¤ дл¤ нагн≥танн¤ в
нафтовий пласт з метою п≥дтримуванн¤ пластового тиску); з
газу родовища √рон≥нген видобувають у промислових масштабах
ртуть. « використанн¤м √.п. виробл¤Їтьс¤ 80% стал≥, 85% чавуну,
б≥л¤ 40% прокату, 20% кольорових метал≥в, 60% цементу, 86%
добрив. ƒив. також в≥льний газ.