ГЕОЛОГІЯ, *геология, **geology, ***Geologiе - наука про будову й розвиток Землі. Вивчає склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і закономірності утворення й поширення корисних копалин. Поділяється на ряд дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, історичну геологію, регіональну геологію, літологію, стратиграфію. Прикладне значення мають гідрогеологія, інженерна геологія та геологія корисних копалин. Міркування про Землю, її утворення, різні елементи можна зустріти ще у давньогрецьких вчених, напр., у Арістотеля (у метеорологічному трактаті), у римських вчених (Лукрецій Тіт Кар "Про природу речей"). Основи понять про будову Землі, корисні копалини вивчалися в Києво-Могилянській академії в курсі натурфілософії та фізики. Як наука геологія сформувалась у XVIII ст. Її основи і основи окремих геологічних дисциплін викладено у працях українських та зарубіжних вчених (Ф.Прокопович, М.В.Ломоносов, І.І. Лепьохін, Д.І.Соколов, В.Ф.Зуєв, В.О.Ковалевський, Дж.Геттон, І.Кант, Ж.Кюв’є, Дж.Дана, А.Д. Архангельський, Д.В. Наливкін, Є.С. Федоров, О.П. Карпінський, В.І. Вернадський, І.М. Губкін). В Україні значний внесок в Г. зробили Н.Д.Борисяк, В.В.Різниченко, В.Г.Бондарчук, Є.К.Лазаренко та ін. В нашій країні проблеми геології вивчають установи НАН України (Інститут геологічних наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин), відповідні кафедри вузів, відомчі установи (Інститут нафти і газу, Інститут мінеральних ресурсів) та ін.