√≈ќ“≈–ћIя, геотерм≥ка, *геотерми¤, **geothermy, ***Geothermie, Geothermik - галузь геоф≥зики, що вивчаЇ теплове поле «емл≥, ¤ке формуЇтьс¤ п≥д впливом внутр≥шн≥х джерел тепла та сон¤чного випром≥нюванн¤. «овн≥шнЇ джерело - сон¤чна рад≥ац≥¤, що проникаЇ на глибину дек. м. ¬нутр. джерела: розпад рад≥оактивних ≥зотоп≥в U, Th,  , грав≥тац≥йна диференц≥ац≥¤ речовини, приливне терт¤, метаморф≥зм ≥ фазов≥ переходи. Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в гол. джерелом внутр. тепла вважають розпад рад≥оактивних елемент≥в, повсюдно розс≥¤них у породах земноњ кори ≥ верх. мант≥њ; на думку ≥нших, осн. роль в≥д≥граЇ грав≥тац. диференц≥ац≥¤ речовини. ¬еличина щ≥льност≥ теплового потоку з надр у глибоководних океан≥ч. западинах становить 28-65 м¬т/м², в межах щит≥в 29-49 м¬т/м², в геосинкл≥нальних област¤х ≥ серединно-океан≥ч. хребтах 100-300 м¬т/м²; сер. значенн¤ по земн≥й кул≥ 64-75 м¬т/м², що в дек≥лька дес¤тк≥в тис. раз менше потоку променистоњ енерг≥њ в≥д —онц¤.