√≈ќ‘≤«»„Ќ≤ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя ” —¬≈–ƒЋќ¬»Ќј’, *геофизические исследовани¤ в скважинах; **geophysical explorations in wells; ***geophysikalische Untersuchungen in Sonden 1 група метод≥в, основаних на вивченн≥ природних ≥ штучно створюваних ф≥зичних пол≥в (електричних, акустичних ≥ ≥н.), ф≥зичних властивостей г≥рських пор≥д, пластових флюњд≥в, вм≥сту ≥ складу р≥зних газ≥в у буровому розчин≥. «астосовуютьс¤ дл¤ вивченн¤ геолог≥чного розр≥зу свердловин ≥ масиву г≥рських пор≥д у навколосвердловинному ≥ м≥жсвердловинному просторах, контролю техн≥чного стану свердловин ≥ розробки нафтових та газових родовищ. √еоф≥зичн≥ досл≥дженн¤, що провод¤тьс¤ дл¤ вивченн¤ геолог≥чного розр≥зу свердловин, називаютьс¤ каротажем, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ електричними, електромагн≥тними, магн≥тними, акустичними, рад≥оактивними (¤дерно-геоф≥зичними) та ≥ншими методами. ѕри каротаж≥ з допомогою прилад≥в, що опускаютьс¤ у свердловину на каротажному кабел≥, вим≥рюютьс¤ геоф≥зичн≥ характеристики, ¤к≥ залежать в≥д одного чи сукупност≥ ф≥зичних властивостей г≥рських пор≥д та њх розташуванн¤ в розр≥з≥ свердловини. ” свердловинн≥ прилади вход¤ть каротажн≥ зонди (пристроњ, що м≥ст¤ть джерела ≥ приймач≥ досл≥джуваного пол¤), сигнали ¤ких по кабелю безперервно або дискретно передаютьс¤ на поверхню ≥ реЇструютьс¤ наземною апаратурою у вигл¤д≥ кривих або масив≥в цифрових даних. –озробл¤ютьс¤ способи каротажу, ¤к≥ можна проводити в процес≥ бур≥нн¤ пристро¤ми, зануреними у свердловину на бурильних трубах. ѕри електричному каротаж≥ вивчають питомий електричний оп≥р, дифуз≥йно-адсорбц≥йну ≥ штучно викликану електрох≥м≥чну активност≥ пор≥д ≥ т.п. ƒл¤ визначенн¤ питомого опору застосовують бокове каротажне зондуванн¤ (вим≥рюванн¤ триелектродними ірад≥Їнт-зондами р≥зноњ довжини), боковий каротаж (вим≥рюванн¤ зондами з фокусуванн¤м струму), м≥крокаротаж ≥ боковий м≥крокаротаж. ¬≥дм≥нн≥сть у дифуз≥йно-адсорбц≥йн≥й активност≥ пор≥д використовуЇтьс¤ в каротаж≥ самочинноњ пол¤ризац≥њ, а здатн≥сть пор≥д пол¤ризуватис¤ п≥д д≥Їю електричного струму Ч в каротаж≥ викликаноњ пол¤ризац≥њ, основаному на р≥зниц≥ потенц≥ал≥в, що виникли на поверхн≥ контакт≥в руд (напр., сульф≥дних), вуг≥лл¤ з ≥ншими г≥рськими породами. ѕри електромагн≥тному каротаж≥ вивчаЇтьс¤ питома електрична пров≥дн≥сть (≥ндукц≥йний каротаж), магн≥тне сприйманн¤ (каротаж магн≥тного сприйманн¤ Ц  ћ—) ≥ д≥електрична проникн≥сть (д≥електричний каротаж Ц ƒ ) г≥рських пор≥д ≥ндукц≥йними зондами на р≥зних частотах 1 к√ц ( ћ—), 100 к√ц ≥ 40 ћ√ц (ƒ ). ѕри каротаж≥ магн≥тному вим≥рюЇтьс¤ магн≥тне сприйманн¤ пор≥д ≥ характеристики магн≥тного пол¤. јкустичний каротаж базуЇтьс¤ на реЇстрац≥њ швидкост≥, ампл≥туди та ≥нших параметр≥в пружних хвиль ультразвукового ≥ звукового д≥апазону. ѕри каротаж≥ рад≥оактивному (¤дерно-геоф≥зичному) у свердловинах вим≥р¤ють характеристики йон≥зуючого випром≥нюванн¤. Ўироко використовуЇтьс¤ вивченн¤ характеристик нейтронного ≥ гамма-випром≥нюванн¤, ¤к≥ виникають у породах при опром≥нюванн≥ њх стац≥онарним джерелом нейтрон≥в (каротаж нейтрон-нейтронний ≥ нейтронний гамма-каротаж) або джерелами гамма-випром≥нюванн¤ (гамма-гамма-каротаж). ћодиф≥кац≥њ рад≥оактивного каротажу застосовуютьс¤ з ≥мпульсними джерелами нейтрон≥в (≥мпульсний нейтрон-нейтронний каротаж, ≥мпульсний нейтронний гамма-каротаж) ≥ гамма-випром≥нюванн¤ (≥мпульсний гамма-гамма-каротаж). ѕриродне гамма-випром≥нюванн¤ пор≥д досл≥джуЇтьс¤ в гамма-каротаж≥. ¬ активац≥йному рад≥оактивному каротаж≥ вивчаютьс¤ характеристики випром≥нюванн¤ штучних рад≥оактивних ≥зотоп≥в, що виникають у породах при опром≥нюванн≥ њх джерелом йон≥зуючого опром≥нюванн¤. ядерно-магн≥тний каротаж базуЇтьс¤ на спостереженн≥ за зм≥ною електроруш≥йноњ сили, ¤ка виникаЇ в котушц≥ зонда в результат≥ в≥льноњ прецес≥њ протон≥в у ≥мпульсному магн≥тному пол≥.  аротаж газовий забезпечуЇ вивченн¤ ф≥зичними методами вм≥сту ≥ складу вуглеводневих газ≥в ≥ б≥тум≥в у буровому розчин≥, а також параметр≥в, що дають характеристику режиму бур≥нн¤. ≤нод≥ зд≥йснюють досл≥дженн¤, що ірунтуютьс¤ на визначенн≥ механ≥чних властивостей пор≥д у процес≥ бур≥нн¤ (каротаж механ≥чний). Ќавколосвердловинн≥ ≥ м≥жсвердловинн≥ досл≥дженн¤ базуютьс¤ на вивченн≥ в масивах г≥рських пор≥д особливостей природних чи штучно створених геоф≥зичних пол≥в: магн≥тного (свердловинна магн≥торозв≥дка), грав≥тац≥йного (свердловинна грав≥розв≥дка), поширенн¤ рад≥охвиль (рад≥охвильовий метод Ц –’ћ), пружних хвиль (акустичне просв≥тлюванн¤), пост≥йного або низькочастотного електричного (метод зар¤дженого т≥ла), нестац≥онарного електромагн≥тного (метод перех≥дних процес≥в); пТЇзоелектричного ефекту, що виникаЇ в г≥рських породах п≥д д≥Їю пружних коливань (пТЇзоелектричний метод); потенц≥ал≥в викликаноњ пол¤ризац≥њ, що виникають на контакт≥ рудного т≥ла в результат≥ д≥њ джерела струму в свердловин≥ або на поверхн≥ «емл≥ (контактний метод пол¤ризац≥йних кривих) ≥ ≥нш. ” рад≥охвильових методах розв≥дки (–’ћ) джерело електромагн≥тних коливань (частота 0,16Ц37 ћ√ц) розташовуЇтьс¤ у свердловин≥; реЇстрац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою приймач≥в (антен) в ц≥й же свердловин≥ (навколосвердловинн≥ досл≥дженн¤) або в сус≥дн≥й (м≥жсвердловинн≥ досл≥дженн¤). ” де¤ких випадках поле спостер≥гаЇтьс¤ на поверхн≥ «емл≥. ѕри розв≥дц≥ акустичним просв≥тлюванн¤м збудженн¤ ≥ спостереженн¤ хвиль зд≥йснюЇтьс¤ так само, ¤к у –’ћ. ” метод≥ зар¤дженого т≥ла електрод розм≥щують у свердловин≥ навпроти рудного т≥ла; спостереженн¤ виконують у свердловин≥ або на поверхн≥. ћетоди навколосвердловинних ≥ м≥жсвердловинних досл≥джень дають змогу ви¤вити ≥ оконтурити рудн≥ т≥ла й ≥нш≥ геолог≥чн≥ утворенн¤, ¤к≥ пройден≥ свердловиною або на¤вн≥ б≥л¤ нењ. ѕри контрол≥ техн≥чного стану свердловини вим≥рюють њњ зен≥тний кут ≥ азимут (≥нкл≥нометр≥¤), середн≥й д≥аметр (кавернометр≥¤) ≥ в≥дстань в≥д ос≥ приладу до ст≥нки свердловини (проф≥леметр≥¤), температуру (термометр≥¤), питомий електричний оп≥р бурового розчину (резистометр≥¤), визначають висоти п≥дн¤тт¤ цементу в затрубному простор≥ свердловини ≥ його ¤к≥сть (контроль цементуванн¤) за даними кривих акустичного та гамма-гамма-каротажу ≥ ≥нш. ѕри розробц≥ родовища реЇструють швидкост≥ перем≥щенн¤ р≥дини у свердловин≥ (витратометр≥¤), вТ¤зк≥сть наповнюючоњ р≥дини (в≥скозиметр≥¤), вм≥ст води в останн≥й (вологометр≥¤), тиск по стовбуру (барометр≥¤) та ≥н. ¬≥дб≥р проб флюњд≥в з пласта (випробуванн¤ пласт≥в) виконуЇтьс¤ випробувачами пласт≥в, ¤к≥ на каротажному кабел≥ опускаютьс¤ у свердловину на задану глибину. ѕ≥сл¤ цього блок в≥дбору (башмак) притискаЇтьс¤ до ст≥нки свердловини ≥ кумул¤тивною перфорац≥Їю створюЇтьс¤ дренажний канал м≥ж пластом ≥ приладом дл¤ подач≥ флюњду в приймальний балон приладу. «разки пор≥д з≥ ст≥нок свердловин в≥дбирають стр≥л¤ючими ірунтоносами ≥ свердлильними кернов≥дб≥рниками. ѕри анал≥з≥ проб визначаЇтьс¤ вм≥ст нафти, газу ≥ води, а також компонентний склад газу, що даЇ можлив≥сть оц≥нити нафтогазоносн≥сть пласта, л≥толог≥ю, на¤вн≥сть вуглеводн≥в, а ≥нод≥ й коеф≥ц≥Їнт пористост≥ породи.

√еоф≥зичн≥ досл≥дженн¤ застосовують при пошуках ≥ розв≥дц≥ нафти ≥ газу (промислова геоф≥зика), вуг≥лл¤ (вуг≥льна свердловинна геоф≥зика), руд ≥ буд≥вельних матер≥ал≥в (рудна свердловинна геоф≥зика) ≥ води (геоф≥зичн≥ досл≥дженн¤ г≥дрогеолог≥чних свердловин). ќдержан≥ дан≥ забезпечують розчленуванн¤ розр≥зу свердловин на пласти, визначенн¤ њх л≥толог≥њ ≥ глибини зал¤ганн¤, ви¤вленн¤ корисних копалин (нафти, газу, вуг≥лл¤ ≥ ≥нш.), корел¤ц≥ю розр≥з≥в свердловин, оц≥нку параметр≥в пласт≥в дл¤ п≥драхунку запас≥в (ефективну товщину, вм≥ст корисних копалин), визначенн¤ обТЇму покладу нафти, газу, вуг≥лл¤ або рудного т≥ла, оц≥нку ф≥зико-механ≥чних властивостей пор≥д при буд≥вництв≥ р≥зних споруд ≥ ≥н. √еоф≥зичн≥ досл≥дженн¤ Ц основний спос≥б геолог≥чноњ документац≥њ розр≥з≥в свердловин, що даЇ великий економ≥чний ефект за рахунок скороченн¤ в≥дбору керна ≥ к≥лькост≥ випробувань пласт≥в. ѕ≥двищенн¤ ефективност≥ геоф≥зичних досл≥джень повТ¤зано з розробкою ≥ впровадженн¤м нових метод≥в, а також з удосконаленн¤м методики ≥ техн≥ки досл≥джень; впровадженн¤м машинних метод≥в обробки та ≥нтерпретац≥њ даних, утворенн¤ цифрових каротажних лаборатор≥й, керованих бортовою ≈ќћ, комплексних геолого-геох≥м≥чно-геоф≥зичних ≥нформац≥йно-вим≥рювальних ≥ обробл¤ючих комплекс≥в, високоточних ≥ термобарост≥йких комплексних свердловинних прилад≥в та ≥н.