√ј«ќ√≤ƒ–ќƒ»Ќјћ≤„Ќ≤ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя ѕЋј—“≤¬ ≤ —¬≈–ƒЋќ¬»Ќ, *газогидродинамические исследовани¤ пластов и скважин; **gashydrodynamic investigations of seams and wells; ***gashydrodynamische Untersuchungen von Flözen und Bohrlöchern Ц комплекс метод≥в дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ про термобаричн≥ ≥ ф≥льтрац≥йн≥ характеристики газових ≥ газоконденсатних пласт≥в, умови припливу газу до вибоњв свердловин ≥ продуктивност≥ останн≥х. ѕровод¤тьс¤ при стац≥онарному ≥ нестац≥онарному режимах ф≥льтрац≥њ. √.д. в першому випадку зд≥йснюютьс¤ методом усталених в≥дбор≥в. «а результатами досл≥дженн¤ будуЇтьс¤ ≥ндикаторна л≥н≥¤ (д≥аграма) Ц залежн≥сть м≥ж деб≥том свердловини Q ≥ р≥зницею квадрат≥в пластового ≥ виб≥йного тиск≥в дл¤ р≥зних усталених режим≥в роботи свердловини, що характеризуЇ умови припливу газу до свердловини. ƒосл≥дженн¤ свердловини провод¤тьс¤ з випусканн¤м газу в атмосферу (на неосвоЇних площах у процес≥ розв≥дки родовища) або в газопров≥д (п≥д час експлуатац≥њ родовища). ћетод даЇ змогу визначити коеф≥ц≥Їнти ф≥льтрац≥йного опору, ¤к≥ залежать в≥д параметр≥в привиб≥йноњ зони пласта ≥ конструкц≥њ вибою свердловини; вивчити умови руйнуванн¤ привиб≥йноњ зони, накопиченн¤ ≥ винесенн¤ твердих ≥ р≥дких частинок з вибою свердловини; установлювати технолог≥чн≥ режими експлуатац≥њ свердловини ≥ оц≥нювати ефективн≥сть ремонтно-≥нтенсиф≥кац≥йних роб≥т ≥ ≥нш. Ќа форму ≥ндикаторноњ л≥н≥њ впливають неповна стаб≥л≥зац≥¤ пластового ≥ виб≥йного тиск≥в, очищенн¤ або накопиченн¤ на вибоњ й у привиб≥йн≥й зон≥ свердловини р≥дини ≥ твердих частинок, утворенн¤ г≥драт≥в ≥ ≥нш. ѕри досл≥дженн≥ низькопродуктивних свердловин з тривалим пер≥одом стаб≥л≥зац≥њ виб≥йного тиску ≥ деб≥ту використовують модиф≥кован≥ вар≥анти методу усталених в≥дбор≥в (≥зохронний, експрес-методи та ≥н.), ¤к≥ дають змогу значно скоротити тривал≥сть випробуванн¤. √.д. при нестац≥онарних режимах ф≥льтрац≥њ провод¤тьс¤ методами в≥дновленн¤ тиску (п≥сл¤ зупинки свердловини, ¤ка працювала на усталеному режим≥) ≥ стаб≥л≥зац≥њ тиску та деб≥ту (п≥сл¤ пуску зупиненоњ свердловини в певному режим≥ роботи). —уть першого методу Ц спостереженн¤ за зм≥ною виб≥йного (гирлового) тиску p_в(г) ≥ температури з переб≥гом часу та побудова за отриманими даними кривоњ в≥дновленн¤ тиску ( ¬“), другого Ц за зм≥ною виб≥йного (гирлового) тиску, температури, деб≥ту свердловини Q, внасл≥док чого будуЇтьс¤ крива стаб≥л≥зац≥њ тиску ( —“). «а допомогою  ¬“ ≥  —“ визначаютьс¤ коеф≥ц≥Їнти пров≥дност≥, пТЇзопров≥дност≥, пористост≥, проникност≥, тр≥щинуватост≥, неоднор≥дн≥сть пласт≥в-колектор≥в та ≥нш.  рив≥ дають змогу також оц≥нювати зм≥ну параметр≥в пласта в процес≥ роботи свердловини (очищенн¤ привиб≥йноњ зони та ≥нш.). Ќа форму  ¬“ впливають приплив газу до свердловини п≥сл¤ њњ зупинки, не≥зотерм≥чн≥сть процесу в≥дновленн¤ тиску, неоднор≥дн≥сть пласта (в т.ч. тектон≥чн≥ ≥ л≥толог≥чн≥ порушенн¤), м≥жпластов≥ перетоки та ≥н. “≥ ж фактори впливають на форму  —“, однак част≥ше спотворенн¤ спричинюЇтьс¤ зм≥ною ф≥льтрац≥йних характеристик привиб≥йноњ зони свердловини, неоднор≥дн≥стю пласта за площею ≥ товщиною. ƒан≥, отриман≥ при √.д., використовуютьс¤ дл¤ п≥драхунку запас≥в газу, при складанн≥ технолог≥чних проект≥в ≥ анал≥з≥ розробки родовищ, а також при плануванн≥ заход≥в по зб≥льшенню продуктивност≥ свердловин.