ГАЗОКОНДЕНСАТНИЙ ПОКЛАД, *газоконденсатная залежь, **gas condensate field; ***Gaskondensatlager - індивідуальне скупчення в надрах у пароподібному стані бензино-гасових вуглеводнів та їх аналогів, які при ізотерміч. зниженні пластового тиску випадають у вигляді газового конденсату. До Г.п. звичайно відносять поклади із вмістом конденсату не нижче 5–10 г/м³. Можуть бути приурочені до будь-яких пасток і колекторів. За джерелом рідких вуглеводнів виділяють первинні Г.п. (утворені на глибинах понад 3,5 тис. м) і вторинні, що формуються шляхом випаровування частини нафт. суміші. За термобаричним станом розрізняють насичені і ненасичені Г.п. Утворення Г.п. пов’язане з ретроградними явищами (зворотним випаровуванням і зворотною конденсацією), які ґрунтуються на здатності рідких вуглеводнів при певних термобаричних умовах розчинятися в стиснених газах і конденсуватися з останніх під час зниження тиску. Г.п. характеризується вмістом стабільного конденсату, тиском максимальної конденсації при різних температурах і тиском початку конденсації, складом пластового газу і конденсату, потенційним вмістом рідких вуглеводнів (С₅Н_12+вищі) і т.д. Звичайно визначають вихід конденсату в г/м³ – кількість рідкої фази, яка виділяється з 1 м³ газу при певному тиску і температурі в промислових умовах (т.зв. сирий конденсат). Вміст конденсату для Г.п. коливається від 5-10 до 500-1000 г/м³ природного газу родовища.