ћ≤÷Ќ≤—“№ √≤–—№ »’ ѕќ–≤ƒ, *прочность горных пород, **rock strength, tenacity; ***Gesteinsfestigkeit - властив≥сть г.п. в певних умовах, не руйнуючись, сприймати впливи механ≥чних навантажень, температурних, магн≥тних, електричних ≥ ≥нш. пол≥в, нер≥вном≥рне прот≥канн¤ ф≥з.-х≥м. процес≥в в р≥зних частинах г.п. ≥ ≥нш. –озр≥зн¤ють ћ.г.п.: теоретичну - обчислену на основ≥ обл≥ку сил м≥жатомного зчепленн¤ (вона в≥дпов≥даЇ приблизно 1/6 модул¤ поздовжньоњ пружност≥); статичну - властив≥сть г.п. сприймати короткочасн≥ навантаженн¤, прикладен≥ з пост≥йною швидк≥стю; динам≥чну - властив≥сть г.п. сприймати, не руйнуючись, динам≥чне навантаженн¤; тривалу - м≥цн≥сть г.п., що знаходитьс¤ тривалий час п≥д навантаженн¤м; зменшенн¤ м≥цност≥ породи в результат≥ зб≥льшенн¤ тривалост≥ д≥њ навантаженн¤ характеризуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом розслабленн¤, що дор≥внюЇ в≥дношенню миттЇвоњ меж≥ м≥цност≥ на стисненн¤ до певного значенн¤ тривалоњ м≥цност≥ г.п. (дл¤ глини цей коеф. дор≥внюЇ 1,5, дл¤ п≥сковика - 1,8, бетону - 1,7); залишкову - р≥вень несучоњ здатност≥ зруйнованоњ г.п., що дор≥внюЇ м≥н≥м. напруженн¤м при дан≥й величин≥ деформац≥њ, ¤к≥ порода витримуЇ без подальшого деформуванн¤ ≥ руйнуванн¤; електричну - визначаЇтьс¤ значенн¤ми напруги пробою. ѕоказниками, що характеризують м≥цн≥сть г.п. дл¤ р≥зних випадк≥в, Ї: границ≥ м≥цност≥ пор≥д на стисненн¤ σ_ст, розт¤гненн¤ σ_р, зсув θ_зс, вигин θ_виг, а також текучост≥ σ_т, повзучост≥ σ_п та ≥нш. ƒл¤ б≥льшост≥ пор≥д границ¤ м≥цност≥ на розт¤гненн¤ σ_р не перевищуЇ 20 ћѕа. √раниц≥ м≥цност≥ пор≥д при зсув≥, вигин≥ ≥ ≥нш. видах деформац≥й завжди менш≥ σ_ст ≥ б≥льш≥ σ_р, але ближч≥ до останньоњ. « породотв≥рних м≥нерал≥в найб≥льшу м≥цн≥сть маЇ кварц. ” нього σ_ст перевищуЇ 500 ћѕа, у польових шпат≥в, п≥роксен≥в, авг≥ту, роговоњ обманки, ол≥в≥ну ≥ ≥нш. зал≥зисто-магнез≥йних м≥нерал≥в σ_ст = 200-500 ћѕа, у кальциту σ_ст бл. 20 ћѕа. ” пол≥кристал≥чних г.п. м≥цн≥сть в осн. визначаЇтьс¤ силами взаЇмного зчепленн¤ безпосередньо дотичних м≥ж собою зерен ≥ насамперед залежить в≥д њх м≥цност≥, а також будови. Ќайб≥льш≥ значенн¤ границ≥ м≥цност≥ при стисненн≥ мають щ≥льн≥ др≥бнозернист≥ кварцити ≥ нефрити (500-600 ћѕа). «начну м≥цн≥сть (б≥льше 350 ћѕа) мають щ≥льн≥ др≥бнозернист≥ іран≥ти, трохи меншу - габро, д≥абази ≥ грубозернист≥ іран≥ти. ћ≥цн≥сть вуг≥лл¤ при стисненн≥ зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д ступен¤ його метаморф≥зму ≥ зольност≥ в≥д 1 ћѕа (кокс≥вне вуг≥лл¤) до 35 ћѕа (антрацити). ƒив. також тривк≥сть г≥рських пор≥д.